Руйнуйте храми на здоров’я!

08.12.2011

Дії Окружного адміністративного суду Києва, який розглядає законність будівництва у буферній зоні Софії Київської комплексу Fresco Sofia, нагадують рух маятника. Не минуло і двох тижнів, коли активісти–захисники старого Києва отримали хоча б примарну надію, що будівництво припинять бодай на час розгляду справи, як суд знову передумав. Першого грудня він скасував своє попереднє рішення про зупинення будівельних робіт у буферній зоні Софії Київської, тепер же виніс остаточне рішення на користь забудовника: його дії, мов­ляв, ніяк не порушують права громадських організацій, що звернулися до Феміди із позовом.

Про це «УМ» повідомила активістка ініціативи «Кияни проти руйнації» Ірина Нікіфорова. «Цю ухвалу нам спочатку відмовлялися надавати, примушували писати заяву, щоб отримати цей документ. Коли її таки отримали, виявили цікаву деталь: Київська міськдержадміністрація, яка виступала на нашому боці, чомусь стала на сторону забудовника. І її представника такий стан речей не здивував». Пані Ірина каже, що найближчим часом активісти неодмінно подаватимуть апеляцію.

Водночас Ірина Нікіфорова зазначає, що оскільки громадські організації подали апеляцію на згадане рішення Адміністративного суду, відповідно до законодавства, на час розгляду справи апеляційним судом будівельні роботи відновлювати не можна. Але забудовник не припиняє зведення 9–поверхової споруди.

Тим часом представники «БЮТ–Батьківщини» у Київраді припускають, що такі дії Адміністративного суду — не що інше як результат переговорів між владою та забудовником. Голова фракції Тетяна Меліхова заявила: «Це рішення суду є свідченням того, що забудовник знає, як і з ким домовитись, щоб йому не заважали продовжувати будівництво. Питання вже давно вийшло за рамки законодавства і, переконана, вирішується десь значно вище».

Нагадаємо, з 2007 року на Гончара, 17—23 компанія «Інвестиційно–будівельна група» зводить 9–поверховий елітний житловий комплекс, назвавши свій проект Fresco Sofia. Попри те, що землевідведення мало розглядатися у Верховній Раді (територія має особливу цінність і є буферною зоною Софії Київської), цього не відбулося. Так само про будівництво не поінформували ЮНЕСКО, яке вже попередило Україну про можливість виключення Софії та Лаври зі Списку всесвітньої культурної спадщини через хаотичну забудову в охоронних зонах. Крім того, таке масштабне будівництво в безпосередній близькості від Софії може становити й фізичну загрозу для пам’ятки: це підтверджують результати гідрогеологічної експертизи. Державне управління у сфері охорони культурної спадщини відкликало свій дозвіл на це будівництво, а прокуратура Києва видала припис про припинення будівельних робіт.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>