Відкрився фестиваль виставою «Коханий нелюб». (Фото з сайту vsisumy.com)
«Вишукане дійство в семи подіях для справжніх театралів», — так коротко сформульовано зміст фестивалю на його програмці. Сім подій — це сім вистав семи театрів. До речі, зауважмо, вийшли три сімки, — кажуть, добра прикмета. У будь–якому разі подія відкриття другого сезону фестивалю «Золота валіза» була приємною. Бо ж він почав роботу в оновленому приміщенні Сумського театру для дітей та юнацтва. Й організатори вважають, що довгоочікуваним ремонтом театр завдячує не в останню чергу саме фестивалю. Це — один із сюрпризів, що містила в собі «Золота валіза».
Чому фестиваль отримав таку назву? «Коли ми задумали його, — говорить координатор фесту Ігор Касьяненко, — ми й самі не уявляли, що з того вийде. Було багато очікувань. А от що станеться, коли ми «відкриємо валізу»... Десь так і народилася назва. Принаймні нам хотілося, щоб у ній містилися золоті мрії та шляхи їх вирішення. І, бачете, мрії почали збуватися...»
У час практичної відсутності театральних гастролей мешканці провінційних (географічно!) міст втратили можливість бачити багато цікавого, що реалізується в театрах України. Так, Ігор немало наслухався про виставу Київської російської драми «[email protected] (Norvey.Todey)». Як її можуть побачити мешканцi Сум? Хіба що лише на фестивалі?.. Отож неконкурсний, непризовий фестиваль, а просто свято зустрічі глядачів із кращими театральними роботами варто було організувати. Із вдячністю й на цьогорічному відкритті називали колективи, що приїхали на перший сезон «Валізи». Опісля учасники давали контакти інших можливих учасників. Так з’явилися запрошення цьогорічні.
Хоча фестиваль — ще у вiцi немовляти, але організатори вже вибирають, кого запросити. Кілька заявок поки відкладено, бо передусім хочеться запропонувати глядачам вистави, які не просто по–сучасному розважають, а відповідають призначенню Театру як мистецтва.
Та, до речі, про мрії. Нині на фестивалі Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки покаже «[email protected] (Norvey.Todey)».
Другою здійсненою мрією став ремонт театру.
Обіцянку відремонтувати приміщення театру дав на закритті першої «Золотої валізи» голова Сумської обласної державної адміністрації Юрій Чмирь. А слово, як кажуть, не горобець. Отож ремонт зробили. Хоча ремонт — це м’яко кажучи...
Приміщення театру було збудовано у 1911 році за проектом харківського архітектора Олександра Гінзбурга. На той час споруда багато в чому була унікальною: мала залізобетонні стіни; чудову акустику; залу, яка вміщувала понад 800 глядачів; сцену, що обертається; підлогу, яка за допомогою оригінальних механізмів змінювала уклін... Але останніми не роками — десятиліттями говорили про аварійний стан споруди... Тому тепер уже довелося не лише оновити фасад, а й займатися дахом, стінами, підсиленням колон у глядацькій залі, відновленням сходів і заміною комунікацій...
На нинішньому відкритті фестивалю Юрій Чмирь пообіцяв зробити Суми театральною Меккою. Це ще одне бажання, яке може полежати у «Золотій валізі». Хоча театральним місто було давно. Адже саме тут кілька років підряд проводився всеукраїнський фестиваль театрів для дітей та молоді. Вперше, пригадує головний режисер Сумського театру Анатолій Мартюшов, фестиваль до Сум потрапив випадково, а потім самі театри висловилися за те, аби фестиваль відбувався у Сумах. Бо тут був особливий глядач! Що ж свого часу Театр для дітей та юнацтва справді цілеспрямовано займався підготовкою глядача — його супроводом від трьох до вісімнадцяти років. Зараз, вважає головний режисер, кілька поколінь втрачено. Можливо, «Золота валіза» допоможе відновити давню традицію?
На жаль, поки отримує задоволення тільки глядач. Колективи театрів не мають змоги бачити роботи одне одного, бо просто немає коштів на проживання в готелі. Організатори сподіваються на меценатів, які допоможуть у майбутньому вирішити цю проблему. Поки ж фінансово сприяють опіка голови облдержадміністрації та самі глядачі, які з задоволенням купують квитки. Адже цікаво побачити і київський театр «Срібний острів», і дніпропетровський «Верим», і харківський «На узбіччі»... Суми теж підготували новину — до двох відомих театрів додається новий місцевий «Free fly». Саме він обіцяє стати відкриттям фестивалю.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
