А щастя було так близько

А щастя було так близько

Перші офіційні змагання нового сезону подарували нашим біатлоністам і їхнім уболівальникам надію, але, на жаль, не медалі. Хоча двоє дівчат не дотягнулися до них на якусь дещицю. Одночасно етап Кубка світу в Естерсунді продемонстрував дисбаланс між жіночою й чоловічою частинами «синьо–жовтої» збірної.

Чемпіонський дуплет

Чемпіонський дуплет

Якщо хтось і тішиться глобальному потеплінню, то це точно українські футболісти. Ще десять років тому грудневі матчі чемпіонату країни їм би довелося проводити під акомпанемент снігу та холодної погоди, нині ж — жодного натяку на зимовий мороз. А є умови — буде й результат, як це сталося в 19–му турі першості. 28 забитих м’ячів у семи поєдинках — і хто скаже, що футболісти думають про зимові канікули?

Між «життям і смертю»

Між «життям і смертю»

Пригадується, як одразу після завершення відбіркового раунду чемпіонату Європи–2012 більшість грандів континентального футболу в пошуках табору на час проведення фінальної частини Євро спрямували свої погляди в польський бік. Відтоді постійно курсували розмови про упереджений жереб, який, мовляв, відправить грандів до Польщі грати груповий турнір. Тоді як в Україні змагатимуться колективи із значно скромнішими побутовими вимогами. Відтак про зустріч України та Росії на груповому етапі говорили майже як про доконаний факт.

ХРОНІКА

ХРОНІКА

    Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/clients/umoloda/inc/templates/news2.inc on line 44

Мода після жеребкування

Мода після жеребкування

Після церемонії жеребкування фінальної частини Євро–2012 частина футболістів збірної України, їхні дружини, колеги з клубів та прихильниці перемістилися до внутрішнього двору НСК «Олімпійський». Тут відбувалося After–Draw party, організоване «Українським тижнем моди».

«Мрію позмагатися на чемпіонаті Європи і одружити праправнуків»

«Мрію позмагатися на чемпіонаті Європи і одружити праправнуків»

85–річну Владилену Кокіну мені пощастило застати у Жовтих Водах. Її в рідному місті побачити не так і просто. От і цього разу вже наступного дня Владилена Яківна вже вирушала на змагання до Харкова — 34–й турнір у нинішньому році. А загалом у рік ювілею вона постановила для себе взяти старт щонайменше у 35 забігах, встновивши своєрідний рекорд.

Проте й без того пані Кокіна є феноменом. Сама вона запевняє, що не лише в Україні, а й у Росії, Білорусі та Молдові не знайдеш активних бігунів її віку. Поглянувши на паспортні дані учасників, скажімо, легкоатлетичного Кубка України в Ялті, який проходив 15–16 жовтня, я пересвідчився наочно: після Кокіної найстарший мав лише 66.

Всі статті рубрики