Маленький Іванко ще не розуміє, що народився не таким, як усі...
Іванко — так назвали незвичайного малюка, який з’явився на світ в одному з пологових будинків Миколаївської області. У хлопчика — складна опорно–рухова патологія, він не має обох рученят і ніжки. Але це не завадило йому стати улюбленцем усього притулку, куди його помістили — рідні батьки від малюка відмовилися. Ліжечко хлопчика — найяскравіше. Бо медсестри та нянечки намагаються створити для малого Іванка атмосферу комфорту та затишку. Звичайно, це не рідна домівка й не турботливі руки рідної мами, але хто знає — може, й це обділене долею маля згодом матиме свою родину.
Медики кажуть, що батьки Іванка — цілком здорові люди, які ніколи не зловживали алкоголем чи наркотиками. Це хороша сім’я середнього достатку, де з нетерпінням чекали первістка. Патологія, що виникла у малюка ще в утробі матері, — найімовірніше, результат несприятливого впливу екології. Лікар, який робив УЗД, нічого не помітив. Отже, коли Іванко народився без ручок і ніжки, це стало шоком для батьків. Злякавшись, що не зможуть самостійно ростити маля, вони написали відмову від дитини.
Якби не складна патологія, життя Іванка складалося б зовсім інакше. Нянечки кажуть, що хлопчик тямущий, за своїм розвитком навіть випереджає своїх повноцінних однолітків. Він уже впевнено тримає голівку, впізнає жінок, які приходять його годувати, та ніколи не вередує без причин.
«Іванко — абсолютно здорова дитина: він з апетитом їсть і посміхається оточуючим, — каже головний лікар Миколаївського обласного будинку дитини Ольга Литвинова. — Іноземці іноді вибирають таких дітей для всиновлення. Знаю, що в Краматорську в Будинку маляти теж була дитина без кінцівок. Тоді малюка забрали американці, вони лікують його, роблять протези. Сподіваємося, що пощастить і нашому Іванку».
Зараз маленького Івасика готують до обстеження. Єдине місце, де йому можуть допомогти в нашій країні, — це Інститут патології хребта і суглобів у Харкові. Але поки що не відомо, хто повезе туди дитину і за які кошти...
P. S.Якщо доля маленького Іванка вас не залишила байдужим, повідомляємо адресу, де живе малюк: м. Миколаїв, вул. Бутоми, 2, Будинок маляти «Червоне сонечко», тел.: 0 (512) 34–21–85.
Християнський проповідник — 29–річний серб Нік Вуйчич — справжній приклад того, як сила духу перемагає будь–які перешкоди. Батьки Ніка пережили шок, коли дізналися, що їхній малюк народився без обох рук і ніг (лише на одній стопі — два пальці). Хоча, незважаючи на фізичні вади, хлопчик був здоровий. Дитина залишилася жити в сім’ї. Сам він розповідає, що в дитинстві дуже переживав з приводу того, що не такий, як усі діти. Але потім навчився жити зі своїми вадами і навіть став ділитися своїм досвідом з іншими. Нік пішов до звичайної школи, навчився простим речам: писати за допомогою двох пальців на лівій нозі, чистити зуби, голитися, розчісуватися, відповідати на телефон, друкувати на комп’ютері й навіть плавати. Коли подорослішав — відкрив некомерційну організацію «Життя без кінцівок». Пізніше він закінчив університет і здобув економічну освіту. Нік зрозумів, що його досягнення в житті можуть надихати оточуючих.
На сьогодні Нік Вуйчич мешкає в Каліфорнії, США. Він об’їздив понад 25 країн, виступаючи у школах, університетах та інших організаціях. На зустрічі з ним приходить тисячі людей. Юнак бере участь у телешоу й пише книжки. Його перша книжка «Життя без обмежень: Натхнення для абсурдно хорошого життя» вийшла в 2010 році. А на днях на своїй сторінці у «Фейсбуці» Нік написав, що одружується!
До речі, зовсім недавно «УМ» писала про весілля Віри Фещук — 29–річної мешканки Тернопільщини, яка також народилася без рук. Проте дівчина не тільки навчилася все робити в домі й на городі, вона ще й майстерно вишиває, віртуозно наносить макіяж, працює на комп’ютері. Її доля — яскравий приклад того, що все в наших руках, навіть якщо цих самих рук і немає...
На десятому Київському безпековому форумі, організованому фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», молодь поставила запитання різного характеру українському публіцисту, письменнику й журналісту Віталію Портникову. >>
На передовій захищаючи Україну загинув актор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Шевченка Петро Великий. >>
Відеоролики, які презентують в інформаційному просторі Сновську громаду Чернігівської області, досить видовищні й змістовні, тому можуть сміливо претендувати на статус професійних. >>
Згідно офіційної статистики ООН, щонайменше, 12,1 тисячі цивільних українців загинули від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, ще понад 26,8 тисяч отримали поранення, втім реальні цифри можуть бути набагато більшими. >>
«Ходить гарбуз по городу, питається свого роду...» — цей вірш знайомий кожному українцю змалечку, більшість вважає його народним, інші приписують його авторство Олені Пчілці — матері нашої славної Лесі Українки, а насправді його написав царський генерал Володимир Александров. >>
В справі про напад на військового у Дніпрі охоронець Миколи Тищенка визнав свою провину та погодився свідчити проти народного депутата. Тому суд звільнив Костянтина Цуберу від відбування покарання. >>
