...Плюс конфіскація всієї «Весни»

Чотири з половиною роки в колонії суворого режиму з конфіскацією майна — так у Білорусі карають за незгоду з владою. Учора мінський суд визнав голову правозахисного центру «Весна», віце–президента Міжнародної федерації прав людини Олеся Беляцького винним в ухиленні від сплати податків і «виявив поблажливість» — дав йому на півроку менше, ніж напередодні просив прокурор Сайковський. Хоча насправді на той час, коли Сайковський вимагав для Беляцького 5 років із конфіскацією, справа про несплату податків уже практично розвалилася. Однак, як з’ясувалося, це ще не привід сподіватися на виправдальний вирок.

Власне, ніхто й не сподівався — ні родичі в’язня совісті, ні колеги–правозахисники, ні журналісти. Занадто багато подібних справ пройшло перед їхніми очима за останні 15 років. І вже тим більше демонстративне залякувальне позбавлення волі перетворилося в тренд року поточного.

Хто на чиїх кістках танцює?

Суворо кажучи, вдарити по правозахисниках товстим томом вітчизняного податкового кодексу звинуваченню не вдалося, про причини чого докладно розповів на суді адвокат Дмитро Лаєвський. Він процитував пункт білоруського законодавства, згідно з яким кошти з рахунків Олеся Беляцького за кордоном узагалі не могли підлягати оподаткуванню, не будучи його доходом (про це свідчили листи від організацій–донорів, що передавали гроші на правозахисну діяльність). Водночас не доведено, що ці самі кошти обвинувачений ввозив у Білорусь, а значить вони не підпадають і під поняття «гуманітарна допомога», пояснив захисник. І нагадав: документи, оформлені неналежним чином, без печаток і підписів, не можуть бути доказом.

Однак прокурора Сайковського ці аргументи не вразили. Лейтмотивом його промови стало те, що «ухилення від сплати податків із доходів підлягає покаранню в усіх країнах», а Беляцький про це знав і свідомо не платив.

Що ж, не можна не згадати, що ще в квітні цього року білоруські державні телеканали старанно цитували слова президента Лукашенка, який звинувачував Беляцького у «танцях на кістках» — закликах до міжнародної спільноти запровадити санкції проти білоруського режиму (на цю тему в той час саме активно дискутували у найвищих колах європейської політики).

Схоже, тепер влада Білорусі вирішила сама виконати той нехитрий трюк, в якому раніше звинувачувала правозахисників, тобто «станцювати на кістках». Мабуть, саме нові арешти і кримінальні терміни для опонентів мав на увазі після запровадження санкцій Олександр Лукашенко, неодноразово обіцяючи Заходу тоді ще загадкову «адекватну відповідь».

Помста за те, чого нема

За словами представника правозахисного центру «Весна» Дмитра Соловйова, під час судового процесу над Беляцьким як центральні державні газети країни, так і районна преса дружно надрукували низку матеріалів із «компроматом» на нього. «Це була відверта брехня. Наприклад, у цих статтях стверджувалося, що квартиру, в якій розташовується офіс «Весни», Беляцький придбав коштом несплати податків з рахунків за кордоном. Але цю квартиру було куплено ще в 1990–х роках, а в кримінальній справі фігурує період з 2007 року», — наголошує правозахисник.

Іще до вироку заступник голови «Весни» Валентин Стефанович прогнозував, що влада не проґавить можливості паралізувати роботу правозахисників, відібравши у них приміщення. І пообіцяв: правозахисна діяльність центру все одно триватиме — хай навіть доти, доки «не ізолюють нас самих».

До слова, проти самого Стефановича також триває судовий розгляд щодо «несплати податків». Другого грудня суд спочатку розгляне його скаргу на вже винесений багатомільйонний (у білоруських рублях) штраф, потім — повторну справу про нібито невраховані раніше доходи та відмову платити податки вже з них. За ґратами друга особа «Весни» не перебуває тільки з огляду на менші, ніж до Беляцького, матеріальні претензії влади: очільника правозахисного центру звинувачують у приховуванні коштів на суму близько 40 тисяч доларів, його заступника — близько 3,5 тисячі. Обидва вони своєї провини не визнають.

«КДБ добре знає, чим ми займаємося в Білорусі, і свідомо, цілеспрямовано працює проти правозахисників, використовуючи будь–які методи», — сказав Олесь Беляцький в останньому слові на суді, наголосивши, що цього року проти нього і всієї «Весни» було організовано «справжнє цькування». Також підсудний оприлюднив невідомі раніше матеріали своєї справи: листування КДБ із Генпрокуратурою. З якого випливає, що наприкінці минулого року КДБ нібито на підставі анонімного листа доручив прокуратурі «розібратися» з «Весною», яка, мовляв, «фінансує радикальну опозицію».

Як прокоментував Валентин Стефанович, ці кадебістські вигадки є дурницею «вже бодай тому, що радикальної опозиції в Білорусі просто немає».

РЕАКЦІЯ СВІТУ

Після рішення суду щодо Олеся Беляцького українські правозахисники ініціюють виключення Білорусі з ОБСЄ. Про це на прес–конференції в Мінську заявила голова української організації «Центр громадянських свобод», представниця Міжнародного комітету контролю ситуації з правами людини в Білорусі Олександра Матвійчук. За її словами, механізму виключення країн з ОБСЄ наразі немає, адже досі таких прецедентів просто не було. Але правозахисниця переконана, що всі 11 країн, які входять до комітету, підтримають цю ініціативу. Адже це «можливо, остання нагода реального впливу на режим, який порушує права людини».

Напередодні у Брюсселі слово на захист Беляцького сказав екс–кандидат у президенти Білорусі на виборах 2006 року Олександр Мілінкевич. У той же день звільнення голови «Весни» зажадав від Мінська Євросоюз. Ще раніше, буквально з перших днів арешту Беляцького в серпні, на цьому почала наполягати й влада США. Незадовго до вироку правозахисникові в європейську пресу просочилася кулуарна інформація про намір ЄС розширити візові санкції проти низки найвищих білоруських чиновників та великих бізнесменів, зокрема прем’єр–міністра Михайла М’ясниковича.