...На рушнику всмiхались колоски.
До них дитя тягнуло рученята.
Благала мати: «Боже, поможи!..»
А з колоскiв не падали зернята...
Порожнiй горщик i холодна пiч.
Забрали все з комори активiсти.
В душi — вже сутiнки. Не день, а темна нiч,
І вже не крик, а шепiт: «Мамо, мамо, їсти...»
А вранцi вже нi шепоту, нi слiв.
Померла мати, i дитя навiк затихло.
А батько i не знав: п’ять колоскiв —
Шлях до в’язницi вiв його на лихо...
На рушнику ще помiж колоскiв
Вплелись тендiтнi синi незабудки.
Із забуття, iз мороку рокiв
Почуймо: «Люди! Люди, не забудьте!..
І не порiвнюйте сьогоднiшнє i те,
Два роки — i смертей страшних мiльйони...
Огляньтесь: як живете, що їсте?
І що говорите тепер без заборони?
П’ять колоскiв — то є цiна життя?
За одне слово до в’язницi сiсти?
Чи чує серце звiдти, з небуття,
Дитячий голос: «Мамо, мамо, їсти...»?
...На рушнику — пшеничнi колоски.
Його дiстала знову я зi скринi.
І вогниками в темрявi — свiчки,
Й дитячi очi — незабудки синi...
* * *
День пам’ятi жертв Голодоморiв
За кожним iменем — душа,
І безiменних є мiльйони.
Тремтить i серце, i свiча,
Мiж рам поставлена вiконних...
Рушник i хлiбчика шматок,
І дощ, що зранку небо сiє.
Пшеничний жовтий колосок.
Зерно посiю навеснi я...
Зiйде. І паростки малi
Травневий дощ поллє краплисто.
Зберу у серпнi. На вiкнi —
Свiча й колосся золотисте...
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
