Пошити собі «вуха»

24.11.2011

Ольга Шамрай свого часу дуже захоплювалася японською культурою та власне аніме. Спочатку це було лише у вигляді перегляду мультфільмів, а потім дівчину захопив властивий цій культурі вид творчості — косплей — переодягання в улюбленого персонажа. Не оминуло це й Ольгу, якій одного разу закортіло вдягтися відьмою. Але як же так сталося, що Оля сама почала шити?

— Насправді ще пару років тому я і не думала, що сидітиму за машинкою або годинами працюватиму голкою. Та коли зрозуміла, скільки грошей треба заплатити за сукню, яку зробити можна було лише на замовлення, вирішила спробувати власні сили. Саме через захоплення своїм хобі десь два роки тому я почала розбиратися в тканинах і різному матеріалі.

Йшов час і дівчина стала вправно робити собі костюми. Це не могли не помітити інші, тому до неї почали звертатися з проханнями шити на замовлення. Для Ольги це було знаком, що вона на правильному шляху.

— Для мене дійсно не час був показником, а відгуки людей, яким подобалися мої вбрання або подарунки. Почала навіть шити на замовлення й отримувала у відповідь велику вдячність. Та хай би мене хвалили щодня, я все одно розумію: до ідеалу мені ще далеченько. Залишається лишень працювати далі й отримувати від роботи задоволення, бо без цього ніяка справа не буде справді гарною.

Зараз я шию котячі лапки, вушка, хвости, хутряні гетри на ноги, так само різні аксесуари на руки або шию, або навіть для особи, в основному робота з хутром, плюс почала працювати з папером — пап’ємаше, дуже цікаво. Взагалі, маю на меті створити таким чином купу анімешних ялинкових прикрас. У мене вже черга знайомих, які собі хочуть такі самі.

  • Наука від Різуна

    Після виходу в «УМ» публікації «Заплатіть і... виселяйтесь», у якій ми написали про порушення студентських прав у гуртожитку №18 Інституту журналістики Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка, на вулицю Єреванська, 14д навідалася перевірка, створена за наказом ректора Леоніда Губерського. Утім її візит можна було передбачити значно раніше: про наближення ревізорів свідчили хоча б декілька зривів пар для «роз’яснювальної роботи», яку проводив з усіма п’ятьма курсами директор Інституту журналістики (ІЖ) Володимир Різун. Паралельно з ним аналогічні «виховні співбесіди» провела комендант гуртожитку Марія Апанович. >>

  • Заплатіть і... виселяйтесь!

    Поки столична влада намагається знайти достатню кількість місць для розселення іноземних гостей, які відвідають нашу державу під час чемпіонату Європи з футболу, на столичні виші покладено обов’язок привести придатні для заселення житлові площі до прийнятного рівня. Утім більшості ВНЗ доведеться «ламати голову», де взяти необхідні гроші, не чекаючи на державну допомогу. Відтак, побоюються спудеї, фінансовий тягар ляже на плечі тих, чиї роки навчання і проживання в гуртожитку збiглися з проведенням у державі свята футболу. >>

  • Парта для панночки

    Незвичайний навчальний заклад почав свою роботу в селі Новодмитрівці Золотоніського району на базі тамтешньої школи. А ініціатором створення школи шляхетних українок, де навчаються не лише старшокласниці сільської школи, а й дівчата з районного центру, є директор Новодмитрівської школи Олександр Тукало. >>

  • Примо­ро­жений тренінг

    Більше півтисячі молодих людей взяли участь у першому Всеукраїнському молодіжному фестивалі «Фабрика майбутнього», який розпочав роботу на базі Севастопольського туристичного центру «Золотий берег». Проект зібрав у селищі Орловка неподалік Севастополя активістів з усіх областей України. Учасників поділили на команди, за якими закріпили досвідчених тренерів та інструкторів. Щодня активна молодь спілкувалася з відомими та авторитетними науковцями, політиками, арт­діячами, журналістами, зірками шоу­бізнесу, спортсменами тощо. >>

  • «Золотий байт» шукає розумних

    Найбільший відкритий чемпіонат для талановитої молоді, яка захоплюється ITтехнологіями, проводиться вже вчетверте з ініціативи Комп’ютерної академії «Шаг» і охоплює 13 міст України. У 2010 році конкурс зібрав більше 5,5 тисячі учасників. >>