«Євро вже нікому відмінити несила, але ми діятимемо на нерви і УЄФА, і українській владі, аби в країні перестали знущатися над тваринами. Ми звертаємося і до найбільших компаній–спонсорів проведення європейської першості, аби вони відмовилися фінансувати чемпіонат у країні, де вдаються до печерних методів боротьби з безпритульними тваринами. У Європі багато людей стали думати, що в Україні живуть черстві й жорстокі люди. Уже є півмільйона підписів проти проведення Євро в Україні», — таку заяву днями виголосив Дітер Ернст, президент найбільшого товариства захисту тварин ETN на прес–конференції в Києві.
Після того як у світові телеефіри потрапив телесюжет, у якому демонстрували пересувний крематорій у Лисичанську, собак, які билися в конвульсіях після отруєння, та звірства догхантерів, зоозахисники приїхали застерігати та ділитися досвідом. На чолі з німецькою принцесою Майєю фон Гогенцоллерн делегація відвідала клініку для тварин, зустрілася з міністром екології Злочевським, заступником голови КМДА Олександром Мазурчаком та представництвом УЄФА в Україні.
Принцеса поділилася враженнями після відвідин клініки. За її словами, у Києві собак стерилізують застарілим способом, а клініки, де це роблять, у жахливому стані: «Мазурчак завірив мене, що в Києві є клініки, де собак стерилізують. Однак коли я відвідала одну з них, зрозуміла, що умови там погані: і працівники, і собаки тремтіли від холоду, бо клініка не може оплатити рахунки за електроенергію. Крім того, після операції тварина має перебувати у клініці 10–15 діб, тоді як у Європі час на реабілітацію — один день, а тривалість самої операції — 15 хвилин. А коли я дізналася, що на утримання Київського комунального притулку для тварин пішло близько мільйона євро (9 мільйонів 900 тисяч гривень. — Авт.), то здивувалася: кошти немалі, а куди їх використали, так і не зрозуміла».
Що пропонують європейці? Перш за все, спираючись на свої дослідження, переконати українську владу в тому, що вбивство бездомних собак не зменшить їх кількість у населених пунктах. І єдиний прогресивний шлях — стерилізація та повернення на вулиці (через три роки тварин стане менше увосьмеро, їх усіх зможуть вмістити притулки). По–друге, зоозахисні організації готові залучити свої кошти, лікарів та обладнання для того, щоб провести цю стерилізацію по всій Україні (для цього необхідний дозвіл на використання кетаміну). По–третє, аби кількість бездомних тварин не зростала, пропонується вживлювати чіпи усім тваринам, яких утримують люди. І якщо господар викине свого улюбленця на вулицю — штрафувати його.
Утім, судячи з того, як посадовці зреагували на всі ці пропозиції, можна засвідчити, що діалог, швидше, не відбувся. Дітер Ернст, президент німецького товариства захисту тварин ЕТN, був дещо збентежений тим, що почув від директора київського Центру ідентифікації тварин. Олег Качкан, що отримав цю посаду наприкінці жовтня, особливого ентузіазму та ініціативи не виявив, лише зауважив, що «буде на своїй посаді чинити позитивно», а європейців з усіма їхнiми пропозиціями послав до «вищої влади». Він, мовляв, глобально на ситуацію вплинути не може. А ще порадив не спотворювати ситуацію в Україні.
