Спроба запустити міжпланетну космічну станцію до супутника Марса зазнала невдачі. Учора у Федеральному космічному агентстві Росії визнали: надії на «реанімацію» станції «ФобосҐрунт», яка після виведення на навколоземну орбіту там і «застрягла», фактично не залишилося. І, швидше за все, десь на початку наступного року апарат (точніше, те, що від нього залишиться після проходження через атмосферу) звалиться на Землю. Добре, якщо не комусь на голову — такої ймовірності, хоч і дуже крихітної, у Роскосмосі теж не виключають. При цьому розрахувати приблизний район падіння уламків можна буде в кращому разі за добу, але не раніше.
Нагадаємо, автоматична міжпланетна станція «ФобосҐрунт» стартувала з космодрому «Байконур» у ніч на 9 листопада. Це перша спроба росіян відправити місію до четвертої планети Сонячної системи, після того як 15 років тому станція «Марс96» не змогла вийти на належну траєкторію і впала в океан. Українська ракетаносій «Зеніт 2 SБ» успішно вивела «Фобос» (у перекладі з грецької — «Страх»), завданням якого було доставити на Землю зразки ґрунту з однойменного супутника Марса, на навколоземну орбіту. Проте замість вирушити далі в напрямку Червоної планети, станція через технічний збій «зависла» біля Землі. За непідтвердженою офіційно інформацією, вартість проекту становить 5 мільярдів рублів (близько 200 мільйонів доларів США).
«Треба бути реалістами: якщо вже ми так довго не могли встановити зв’язок з апаратом, то шансів на реалізацію цієї експедиції саме зараз практично не залишилося», — заявив заступник голови Роскосмосу Віталій Давидов. Хоча ще напередодні деякі експерти оптимістично радили не поспішати з висновками — мовляв, усе одно на спробу відновити зв’язок зі станцією ще є дватри тижні. Після цього так зване астрономічне вікно закриється, і наступний сприятливий для запуску експедиції до Марса момент настане не раніше, ніж через два роки.
Наразі «Фобос» залишається неконтрольованим і дивує експертів тим, що непередбачувано змінює висоту своєї орбіти. За словами Давидова, це «нестандартна» поведінка, про причини якої можна лише здогадуватися, оскільки зв’язатися з бортовим комп’ютером із Землі не вдається.
Невдача «ФобосҐрунту» ставить під сумнів усю російську програму з освоєння Марса. Як припускають у Роскосмосі, після детального аналізу всіх «за» і «проти» від експедицій на Червону планету можуть узагалі відмовитися, надавши перевагу Місяцю.
А ТИМ ЧАСОМ...
Цікавість до Марса потамують американці?
Поки росіяни сумують над черговою невдачею своєї марсіанської програми, американці готуються до запуску на Марс власного космічного зонду. Апарат Mars Science Laboratory («Марсіанська наукова лабораторія»), або, як охрестили його науковці НАСА, Curiosity («Цікавість») — найбільш технічно досконалий зонд з усіх, що будьколи вирушали на Марс. За планом, на сусідню планету він «примарситься» в серпні 2012го. І залишатиметься там впродовж одного марсіанського року, тривалість якого становить 686 земних днів. Проїхавши поверхнею Марса від 5 до 20 кілометрів, «Цікавість» аналізуватиме на своєму шляху зразки ґрунту й атмосфери, передаючи відповідну інформацію на Землю. Головне завдання — пошуки слідів життя. Для цього апарат обладнано спеціальною технікою, за допомогою якої можна виявити сприятливі для розвитку найдрібніших мікроорганізмів умови. Фахівці НАСА обрали пунктом призначення «Цікавості» кратер Гейла, оскільки в цій велетенські воронці добре проглядаються глибинні шари марсіанського ґрунту.
«Марсіанська наукова лабораторія» у кілька разів важча і значно досконаліша, ніж попередні «марсоходи» НАСА Spirit («Дух») та Opportunity («Можливість»). Перший із них дістався поверхні Червоної планети в січні 2004 року і пропрацював на ній більше шести років замість запланованих 90 днів. А другий, примарсившись через три тижні після «Духу» на протилежний від нього бік планети, працює там і досі.