Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Жодна електронна книга не замінить дитині друкованої.
Доступ в iнтернеті до творів худліту, звичайно, вплине і вже впливає на обсяги продажів книжки друкованої. Може, нет і знищить «байстрюків Гутенберґа». Але поки я живий, для мене єдино можливе читання – друкована книга. І таких, як я, ще трохи є на білому світі. Хоча мушу визнати — все менше.
Тарас Федюк,
поет, президент Асоціації
українських письменників
Заперечувати вплив iнтернету на книжковий ринок смішно, адже це очевидно. Але «чутки про смерть книжки трохи перебільшено». Мені здається, що книжка стане надалі більше артефактом, ніж просто носієм тексту. Тобто в поєднанні художнього оформлення, поліграфічного виконання та змісту вона перейде в розряд майже витвору мистецтва. І найперше це стосуватиметься книжки для дітей, бо ніколи жодні носії навіть у ...надцять не замінять тактильного дотику до малюнка і спецпаперу; насолоди відчувати її вагу і запах! До того ж дитяча мова — завжди однакова, чи записана вона на папері, чи на новітніх носіях. Жодні носії не завадять письменнику говорити з дитиною, якщо у нього є що сказати. Приклад цьому — найсвіжіший. Щойно вийшла перша українська електронна книжка для дітей на ЕППЛ СТОР для айпедів. Цілком випадково нею стали мої «Забавлянки». Здійснило цей прорив дуже гарне і «просунуте» львівське «Видавництво Старого Лева».
Свого часу казали, що кінематограф поховає театр. Але і театр вижив, і телебачення не поховало кіна, і технічні засоби не заступили живої музики. Звичайно, без мережі неможливо уявити собі життя сучасної людини. Але все ж таки у театр ми час від часу ходимо. Щоправда, не всі. Але ж і книжки далеко не всі читають. Ускладнює iнтернет шлях друкованих творів до читача? Так, ускладнює. Але хто сказав, що цей шлях має бути простим? Очевидно, видавцям варто шукати нових підходів.
Я належу до людей друкованої книги, хоча, приміром, кілька місяців тому підписала договір щодо продажу однієї із моїх власних художніх книг в електронному форматі. Здається, поки що ці два варіанти існуватимуть абсолютно рівноцінно, і про повне витіснення друкованої книги не варто говорити.
Людина думаюча швидко бачить, що в iнтернеті є далеко не все, що їй потрібно, — і починає шукати в книжках. До того ж «гутенберґівська» книжка — це інший рівень задоволення, енергетики і, сказати б, запасу міцності. Ось, наприклад, накривається iнтернет мідним тазом — і де ті електронні бібліотеки? А вічні цінності — себто традиційні книжки — залишаться. І можете читати їх хоч і при свічці.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>