Кому винен — усім пробачаю... Цей жартівливий вислів насправді є нормою поведінки для окремих вітчизняних бізнесменів. Тож тим, кому вони завинили, доводиться витрачати чимало часу і коштів, щоб через суд змусити боржника розрахуватися. Так, на початку вересня було відкрито виконавче провадження у справі Анатолія Богатиренка, ім’я якого не раз з’являлося поряд iз назвою готелю «Централь», що у Донецьку.
Група інвесторів, які постраждали від дій цього пана, розповіли «УМ», що ще у 2006 році на земельній ділянці, прилеглій до будівлі готелю «Централь», розпочалося будівництво офісного центру класу «А». Проект був просто нечуваним на той час для Донецька, бо передбачав 22 поверхи будівлі! Солідна рекламна кампанія посприяла тому, що вже до кінця 2008 року близько 75% нежитлових приміщень у споруді реалізували інвесторам. Та невдовзі планам власників та інвесторів завадила криза.
Пан Богатиренко як поручитель ТОВ «Готель Централь» узяв чималий кредит в одному відомому російському банку, однак десятки мільйонів гривень до будівництва так і не дійшли. Щоб не розраховуватися з банком та інвесторами, все майно переоформили на інше підприємство (використовувалися схеми і щодо фіктивного банкрутства). Російський банк цього так не залишив і після тривалих судових війн добився рішення щодо повернення боргу.
Натомість справи в інвесторів будівництва офісного центру дещо гірші, адже юристи готелю намагаються усіма способами перереєструвати право власності на об’єкт інвестування не на реальних інвесторів, а на «своїх» юридичних осіб. Як саме? Інвестори кажуть, що цієї мети намагаються досягти через серію біржових договорів купівлі–продажу об’єкта незавершеного будівництва з подальшим визнанням біржових договорів дійсними в судах загальної юрисдикції, повідомляє портал неполітичних новин NGO.Donetsk.ua.
Що цікаво, наразі Анатолій Богатиренко обіймає посаду радника «губернатора» Херсонської області з інвестицій! І це при тому, що свої інвестиційні зобов’язання у Донецьку не виконав, а нещодавно його розкритикував віце–прем’єр–міністр Борис Колесніков. Адже напередодні проведення Євро–2012 у Донецьку немає достатнього номерного фонду, а згаданий готель не виконав узятих на себе зобов’язань щодо прийому фанів. У центрі міста шахтарів поруч із готелем «Централь», який регулярно пікетують інвестори, ще й бовваніє скандальне незавершене будівництво офісного центру.
І наостанок. Згідно з документами, які надали в розпорядження «УМ» інвестори, ще 17.05.2011 р. постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження №26593322 у відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мін’юсту про стягнення боргу з поручителя ТОВ «Готель Централь» Богатиренка А. А. у розмірі 155 477 748,78 грн. А вже 29.08.2011 р. відкрито ще одне виконавче провадження (згідно з виконавчим листом №2–184–1/10) про стягнення з Богатиренка А. А. суми 70 322 350,21 грн. Обидва виконавчі листи видані Печерським райсудом столиці (банківський кредит у російської фінустанови брали саме в столиці). За простим підрахунком виходить, що боржник винен за цими двома виконавчими листами близько чверті мільярда гривень!
Уже на початку вересня за другим рішенням суду відкрито друге виконавче провадження № 28778193. Згідно iз законодавством, державний виконавець «повинен iз метою виявлення майна, належного боржнику, направити запити до МРЕО, БТІ, банківських установ, Управління земельних ресурсів iз вимогою надати інформацію про майновий стан боржника». Після чого на виявлене майно накладається арешт, а після його оцінки майно реалізують на аукціоні. Отримані від реалізації кошти виконавець направляє стягувачу.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
