Кожен новий закон, що його приймає влада, як правило, iгнорує iнтереси простих громадян. Спочатку «ощасливили» пiдприємцiв малого та середнього бiзнесу, потiм — пенсiонерiв. І ось надiйшла черга «ощасливити» громадян пiльгових категорiй.
Так, наказом Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 19.05.2010 року за №355 було внесено змiни до Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо плати за землю з юридичних осiб. Цим наказом садiвничi товариства позбавленi права надавати пiльги своїм членам, якi, за дiючим законодавством, мають право на пiльгове оподаткування землi. Фактично пiдзаконним актом, яким є вищезгаданий наказ, ДПА України знiвелювала цiлу низку законiв, якими надавали пiльги рiзним категорiям громадян iз земельного оподаткування. При цьому пiльги не було скасовано, але ДПА України тим наказом сильно забюрократизувала сам процес одержання пiльг: тепер член садiвничого товариства, який має право на пiльги, повинен обов’язково приватизувати свою дiлянку, отримати акт i тiльки тодi звернутися особисто в податкову iнспекцiю із заявою про надання пiльг. Ранiше цей процес був набагато простiшим: керiвництво садiвничого товариства складало списки своїх членiв, якi мають право на пiльги, i передавало цi списки в податкову iнспекцiю. І земельну площу, яку займали пiльговики, не оподатковували.
Чим же перестала влаштовувати ДПА України попередня система земельного оподаткування, яка дiяла десятилiттями? А тим, що попередня система оподаткування не давала можливостi збирати максимум коштiв у державний бюджет. Для прикладу вiзьмемо колективне садiвниче товариство «Коксохiмiк» у Днiпродзержинську, засноване робiтниками Днiпродзержинського коксохiмiчного заводу в 1958 роцi. Двi третини його членiв — пiльговики. Аналогiчна картина, мабуть, у ще багатьох садiвництвах України. Пiльговики в абсолютнiй бiльшостi — незаможнi люди, одинокi жiнки, чиї чоловiки пiсля багаторiчної працi у шкiдливих умовах уже повмирали. Садова дiлянка допомагає таким людям сяк–так триматися, бо на 800—900 гривень пенсiї при теперiшнiх цiнах виживати дуже важко.
І ось цi бiдолашнi люди стали «резервом» для податкiвцiв. Треба було будь–що змусити їх платити податок на землю. І податкова адмiнiстрацiя досягла цiєї мети з допомогою горезвiсного наказу. І люди змушенi платити. Приватизацiя дiлянок — теж не вихiд, бо процес не дешевий i тривалий. Подавати позови до суду теж безнадiйно, бо ж пiльги не скасовано, а просто змiнено систему їх надання.
Влада не хоче задiяти дiйсно великi резерви: запровадити податок на нерухомiсть i на предмети розкошi, вивести з «тiнi» багато пiдприємств, перекрити канали витоку коштiв в офшори, зробити прозорою i справедливою пенсiйну систему. Пiдсумок невеселий: у Радянському Союзi влада захищала iнтереси номенклатури, в незалежнiй Українi влада захищає iнтереси олiгархiв, якi тепер при владi. А нам, виборцям, залишається тiльки не забувати «подвиги» влади, яка нас грабує, й на виборах проголосувати так, як влада того заслуговує.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
