Почалося все два тижні тому, коли після раптового стрибка цін на нафтопродукти в Луганську не вийшли на роботу водії приблизно третини великогабаритних автобусів найдовшого в місті і найбільшого за обсягами перевезень 114-го маршруту. Свої дії вони, як і слід було очікувати, пояснювали подорожчанням бензину і надмірною кількістю пасажирів, що користуються правом на безплатний проїзд. Дехто з водіїв на маршрут тоді вийшов, але повісив на вході оголошення, що пільговики віднині мають платити половину ціни за проїзд — 25 копійок. Пенсіонери образилися, влада полякала перевізників вилученням ліцензій — і все начебто заспокоїлося. Однак ненадовго.
Коли стало очевидно, що Кабінет Міністрів не спроможний упоратися з нафтовою кризою, на луганських АЗС почали творитися дивні речі. Ціна 95-го бензину з трьох гривень за літр у суботу, 5 червня, таки дійсно знизилася до обіцяних 2.90, а от на 92-й і 80-й вона піднялась на десять копійок (до 2,70 і 2,05 гривнi відповідно). На дизельне пальне ціна теж зросла на п'ять копійок (до 2,15 гривень), однак уже в неділю на заправках ТНК, яких у регіоні, мабуть, більше, ніж інших, разом узятих, кудись узагалі зник 92-й бензин. А саме ним заправляються більшість ЛАЗів. Отже, вже у вівторок зранку не вийшли на маршрути майже всі великогабаритні автобуси семи основних маршрутів міста. Що робилося на автобусних зупинках у вівторок, може уявити кожен, хто зранку їздить на роботу громадським транспортом. Навіть оператори місцевих телеканалів скаржилися, що пік цього неподобства вони не могли зняти через страйк: елементарно не змогли вчасно доїхати до рідних студій.
Утім самі водії свої дії не називають ні страйком, ані акцією протесту, а тільки запевняють, що в такий спосіб намагаються, так би мовити, дати наочний урок економіки для міськвиконкому. Деякi «викладачі» зібралися вдень на центральній площі міста, і один з водіїв запевняв, що заправка його автобуса на день роботи коштує 215 гривень, а заробив він за понеділок лише 90. Арифметика цікава: навіть якщо подумки відняти від тих 215 суму, на яку бензин подорожчав, усе одно виходить, що за задоволення щодня кататися по рідному місту він доплачував чималеньку суму грошей. Невідомо, з чиєї кишені. А начальник управління транспорту Луганського міськвиконкому Володимир Духнік нагадав про ще один нюанс. У місті є маршрути, де автобуси працюють на газі. Газ не подорожчав ані на копійку, однак і тут водії не стали до роботи.
Однак цього разу погроз iз боку влади лунало значно менше, ніж два тижні тому. Переговори з власниками машин тривали мало не весь день, який закінчився нарадою у першого заступника міського голови Володимира Полуніна. Рішення прийняли одностайне: переглянути та відкоригувати тарифи. Відповідні служби міста вже обчислюють витрати перевізників, після чого пропозиції міської влади будуть передані до обласної держадміністрації для винесення остаточного вердикту.
За попередніми даними, тарифи на перевезення в обласному транспорті мають підвищитись десь наполовину. Очевидно, що таким чином влада знову перекладе тягар фінансових втрат від перевезення пільгових категорій населення на працюючі його верстви, які змушені будуть покривати витрати на перевезення з власної, досить дірявої, кишені.
