Минулого вівторка група одеських спелеологів, що об'єдналися в дослідницьку організацію «Флагман-спелеолог», провели найтривалішу за останнє десятиліття експедицію по катакомбних лабіринтах з метою картографування важкодоступного 150-го кілометра підземних виробок під житловими кварталами північної околиці обласного центру. «Протягом 64 годин, — розповів на зустрічі з журналістами керівник Одеського підземного палеонтологічного заповідника «Нерубайське» Костянтин Пронін, — дослідники заглибилися більш як на 3,5 кілометра від найближчого до цієї ділянки входу в катакомби — в районі села Нерубайське. Просуваючись на глибинах 15—20 метрів по ходах-лабіринтах, учасники експедиції не лише вивчали особливості вапнякових виробок, а й здійснювали картографування «підземних вулиць».
Під час автономного перебування під землею дослідники здійснили також багатогодинні телезйомки важкодоступних районів виробок. Наземна площа, під якою проведено картографування, сягає близько 2 квадратних кілометрів. А всього, за оцінкою директора заповідника, ще належить дослідити і нанести на карту близько 650 кілометрів ходів-лабіринтів із загальної 800-кілометрової підземної мережі. Точні відомості про стан і топографію підземних порожнин необхідні для проведення будівельних робіт. Відсутність такої карти про підземні виробки під запланованими місцями зведення будинків може призвести до трагічних наслідків, зауважив керівник палеонтологічного заповідника.
За словами пана Проніна, недавно для туристів відкрито новий маршрут по лабіринтах «диких» катакомб довжиною 1,7 км, по якому мандрівників супроводжують провідники-ентузіасти організації «Флагман-спелеолог». Він також додав, що останнім часом відновилися екскурсії до музею-заповідника «Нерубайське». Варто зазначити, що нерубайська ділянка катакомб — найдовший підземний лабіринт на території України після печери «Оптимістична» (212 км), розташованої на Поділлі. Саме з каменю-вапняку, видобутого тут протягом XVIII—XIX століть, побудовано значну частину будинків в Одесі.