7 червня 2004 року родина підприємств «Болтік Беверіджиз Холдінг» (ББХ) в Україні відсвяткувала день народження нового Київського пивоварного заводу «Славутич». Менш ніж за півтора року в Голосіївському районі міста Києва зросло ультрасучасне підприємство, на будівництво якого було спрямовано понад 50 млн. євро.
Відтепер завдяки новим потужностям «Славутича» шанувальники хмільного напою Києва та всієї України зможуть отримувати до столу додаткових 120 мільйонів літрів пива! Тобто на кожного мешканця Києва за рік перепаде понад 60 літрів! Причому кожен зможе обрати напій на свій смак: молодь віддає перевагу півлітровим та 0,33 л скляним пляшкам чи жерстяним баночкам, для тривалих бесід на природі більше підходять та фінансово вигідніші пластикові літрові та дволітрові пляшки, а кафе, бари та ресторани закуповують пиво в 30- чи 50-літрових кегах. Розливатиме новий завод пиво таких відомих брендів, як «Славутич», «Львівське», «Туборг» та «Арсенал», асортимент якого нещодавно поповнився сюрпризом для киян — новим сортом «Арсенал Київське-фірмове».
«Ми віримо, що маємо стати гравцем №1 на пивному ринку України», — зазначив Крістіан Рамм-Шмідт, президент компанії «Болтік Беверіджиз Холдинг», до складу якого входить Київський пивоварний завод, «Львівська пивоварня» та пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» у Запоріжжі. В минулому році ББХ контролювала 20% українського ринку пива, а із введенням додаткових потужностей Київського пивзаводу ми плануємо збільшити свою частку до 23%.
За останні 20 років — це перший випадок у вітчизняній пивоварній галузі, коли гроші спрямовували не на реконструкцію старого підприємства, а на побудову повністю нового. До речі, обладнання та технології приготування пива на «Славутичі» — найсучасніші в Європі, і вже точно найексклюзивніші в Україні. А для приготування пива, запевнив запрошених Петро Перетятько, генеральний директор «Славутича», використовують лише відбірну сировину: хміль, ячмінний солод та кришталево чисту воду.
На створення цього ультрасучасного красеня знадобилося понад 50 мільйонів євро. Іще 25 мільйонів гривень інвестори спрямовують на розвиток інфраструктури Києва: нові дороги, газові та водокомунікації, паркові зони. До речі, на новому підприємстві отримали роботу понад 400 жителів нашої області.
— Ця подія має велику економічну вагу для Києва, — зауважив на відкритті підприємства міський голова Олександр Омельченко. — Будівництво заводу такого рівня, як Київський пивоварний завод «Славутич», перетворює наше місто на одну з найкращих столиць Європи. Адже, окрім нових робочих місць, це ще й значні фінансові вливання у вигляді податкових відрахувань у державний та міський бюджети (до речі, планується, що «Славутич» увійде до Тор-10 найбільших платників. — Авт.) і, звичайно, продукція найвищої якості. «Славутич» є наочним прикладом ефективного залучення та впровадження іноземних інвестицій у розвиток вітчизняної економіки.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
