Верховний Суд України знову в епіцентрі скандалу. Мало того, що вже більше місяця цей найвищий в ієрархії судів загальної юрисдикції храм Феміди лишається без голови (нагадаємо, що обрати нового очільника судді не можуть через те, що скандальним рішенням Окружного адміністративного суду Києва було заборонено проведення пленуму ВСУ 30 вересня, на якому й передбачалися вибори голови, так ще й окремим суддям Верховного Суду закидають порушення суддівської присяги.
На початку цього тижня заступник Генпрокурора Михайло Гаврилюк повідомив, що Вища рада юстиції відкрила провадження за порушення суддівської присяги майже всіма членами Судової палати з кримінальних справ ВСУ. Служителів Феміди звинувачують у тому, що у 2009—2010 роках вони незаконно змінили вироки п’ятнадцятьом особам: замість довічного ув’язнення дали їм 15 років позбавлення волі. Пан Гаврилюк одразу зауважив, що дії ВРЮ «ні в якому разі не пов’язані з ротацією у Верховному Суді, а також із переобранням найближчим часом його голови».
Утім повірити в це важко. Адже частина суддів, що підпали під підозри, вже звільнилися з посад за власним бажанням (очевидно, від гріха подалі). Партія «Батьківщина» одразу заявила, що такі дії ВРЮ є безпрецедентним випадком тиску на судову владу. І нагадали, що саме ця палата ВСУ сім років тому винесла рішення щодо законності закриття кримінальних справ проти Юлії Тимошенко та її соратників.
Натомість нардеп від «НУНС», перший заступник голови Комітету ВР iз питань правосуддя Юрій Кармазін хоча й погоджується з тим, що перевірка Судової палати є одним iз методів тиску на суддів, але вважає, що тим самим влада хоче досягти обрання лояльного до неї голови Верховного Суду. Мовляв, після припинення повноважень попереднього голови ВСУ Василя Онопенка (нині виконуючим обов’язки голови ВСУ є Анатолій Ярема) у влади досі не вистачає голосів для «свого» кандидата, тож вона посилює тиск на «виборців у мантіях».
«Певній кількості суддів пояснили, що у них є вибір: або вони голосують правильно, або буде поставлене питання про їх звільнення», — каже пан Кармазін у коментарях ЗМІ.
Натомість у самому Верховному Суді доволі рішуче відповіли на скандальне повідомлення заступника Генпрокурора Гаврилюка. В оприлюдненій заяві ВСУ судді стверджують, що рішення про зміну покарання засудженим, яке їм закидають, було прийнято законно та на основі зміненого законодавства щодо скасування смертної кари наприкінці 1999 року. Адже лише через кілька місяців — у квітні 2000 року — законодавцем було введено новий найсуворіший вид покарання — довічне позбавлення волі. Судді вказують, що одразу після скасування смертної кари Конституційним Судом найсуворішим покаранням кілька місяців було позбавлення волі на 15 років! Адже довічного позбавлення волі не існувало ні де–факто, ні де–юре.
Не дивно, що окремі злочинці, які були засуджені в цей період, скористалися цим. Їхнє питання про заміну довічного ув’язнення позбавленням волі на 15 років розглядалося на спільних засіданнях Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії ВСУ та за участю заступника Генпрокурора. Останній «вважав позицію заявників про необхідність заміни покарання юридично обґрунтованою», стверджують судді. Тож рішення ухвалили на користь «довічників», які отримали перспективу звільнення. Згодом Конституційний Суд докладно розтлумачив цю правову ситуацію у своєму рішенні на початку 2011 року.
І хоча судді ВСУ вважають закиди на свою адресу безпідставними, ВРЮ відступати не збирається і вважає позицію Верховної Феміди необ’єктивною. Мовляв, той самий КСУ, на який посилаються носії мантії з ВСУ, розтлумачив усе не зовсім на користь останніх і нібито вказав на помилковість їхнього рішення десятирічної давнини щодо «довічників». У прес–службі ВРЮ вважають, що дискусії з цього приводу до прийняття рішення Вищою радою юстиції за результатами розпочатої перевірки є передчасними, а згадана заява Верховного Суду може розцінюватися як втручання у діяльність Вищої ради юстиції з метою впливу на її рішення.
А ТИМ ЧАСОМ...
Президент Віктор Янукович підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України». За словами керівника управління з питань судоустрою АП Андрія Портнова, цей закон розширює процесуальні повноваження Верховного Суду як найвищого судового органу держави: передбачено право ВС ухвалювати нові рішення, а також обов’язок інших судів враховувати висновки ВС під час вирішення аналогічних справ. Закон враховує зауваження Венеціанської комісії щодо посилення ролі Верховного Суду України в системі судів загальної юрисдикції. Це, зокрема, стосується збільшення кількості суддів до 48 осіб, розгляду справ судовими палатами, надання ВС права приймати нове судове рішення.
Нагадаємо, що більше року тому в результаті так званої судової реформи, якою опікувався той же пан Портнов, повноваження Верховного Суду було радикально зменшено. На думку експертів, влада пішла на це, щоб позбавити тодішнього голову ВС Василя Онопенка інструменту, за яким він мав останнє слово в будь–якому судовому розгляді. Нині ж повноваження пана Онопенка завершилися. Головним кандидатом на посаду голови Верховного Суду від влади вважають Ігоря Самсіна, якого підтримує Андрій Портнов.