Під знаком камелії

У столиці створено «Клуб для жінок», який діє при Київському міському центрі роботи з жінками. Зазначимо, що з бюджету міста на це не виділено жодної копійки. «Ми вирішили піти на своєрідний експеримент — запросили до клубу всіх, хто хоче не лише навчитися чогось нового, а й передати свої знання іншим, — розповіла «УМ» під час презентації клубу директор центру Віра Міленко. — При цьому не обмежили віковий простір. Звернутися до нас могла будь–яка жінка, незалежно від фаху й освіти».

Наразі відгукнулися вже понад сто жінок. Три чверті — пенсіонерки. Майже всі з вищою, а деякі навіть iз двома вищими освітами. В анкетах, які жінкам запропонували заповнити, в основному всі побажали вивчати розмовну англійську мову, опанувати iнтернет і отримати правову освіту. А кожна друга пенсіонерка написала, що хоче відвідувати курси ораторського мистецтва. Цікаво, що деякі учасниці клубу самi запропонували вести курси психології, давати уроки лікувальної гімнастики і фітоцілительства.

Поки жінки заповнювали анкети, кореспондент «УМ» поцікавився, що саме спонукало їх стати учасницями клубу. Наймолодша, 25 річна Ірина, розповіла, що вона за спеціальністю юрист. Наразі у декретній відпустці, тож не хоче втрачати кваліфікацію. А ще вважає, що її знання знадобляться іншим. «Я прийшла сюди за правовими знаннями, — сказала 57–річна Валентина. — Адже ми не знаємо елементарного: як діяти, коли, скажімо, сусіди залили квартиру, оформити заповіт чи отримати компенсацію за неякісний товар». «Це єдиний спосіб піти від горя, — зізналася 72–річна Ніна Андріївна. — Улітку помер чоловік. Я зрозуміла, що маю знайти для себе якусь справу. Інакше — це буде не життя, а існування». «У серпні ми відсвяткували золоте весілля, але ладу в сім’ї нема, — зізналася 69–річна Тамара Петрівна. — Чоловік став дратівливим, мовчазним. І мені не вистачає позитивних емоцій».

Психолог Ірина Пащенко пояснює: в тому, що переважна більшість учасниць клубу — пенсіонерки, немає нічого дивного. «Сильна половина з віком замикається у собі, а слабкій, навпаки, треба виговоритися, — вважає вона. — До речі, прискіпливі статисти підрахували, що за день чоловіки промовляють понад п’ять тисяч слів, а жінки — 20 тисяч. Звідси виникає непорозуміння у подружжя навіть у благополучних сім’ях. А ще дається взнаки втрата душевного контакту з дітьми. На жаль, це вже більше правило, аніж виняток».

Пані Ірина додає, що у нас склався стереотип невдалої старості, більше того — ми свідомо готуємо людей до поганого. Ще в молоді роки нам вбивають в голови, що старість — це втрата роботи, інтересів, безгрошів’я. Замість того, щоб шукати позитив, доводити, що у людей похилого віку є свої переваги, зокрема й для саморозвитку.

Цікаво, що символом клубу стала камелія. Ця квітка, як зазначають флористи, найбільш цінує внутрішню гармонію. А ще створює для інших комфортну, затишну атмосферу.