Перша за останні 15 років спроба Росії запустити в космос міжпланетну дослідницьку місію наразі зазнала фіаско. Міжпланетна станція «Фобос–ґрунт», яку в ніч на 9 листопада вивела на орбіту українська ракета–носій «Зеніт–2 SБ», після відділення від неї так і «зависла» біля Землі, замість полетіти далі в напрямку Марса.
Як пояснив журналістам керівник Федерального космічного агентства РФ (Роскосмосу) Володимир Поповкін, сталася позаштатна, але робоча ситуація, можливість якої було передбачено: не спрацював маршовий двигун, що мав забезпечити подальший рух «Фобос–ґрунту» після відокремлення станції від ракети.
Позаштатна ситуація могла статися через збій програмного забезпечення або технічні несправності датчиків чи приладів безпосередньо на борту апарата. На те, щоб виправити ситуацію й перезапустити програму, у фахівців є три дні. Якщо за цей час запустити двигуни не вдасться, станція вартістю 5 млрд. рублів (близько 200 млн. доларів США) перетвориться на космічний металобрухт.
Якщо ж «реанімація» пройде вдало, «Фобос–ґрунт», за планом долетить до Марса у вересні наступного року. Там він висадить китайський мікросупутник «Інхо–1», який досліджуватиме марсіанську поверхню, а сам полетить далі, до супутника Червоної планети — Фобоса (його назва в перекладі з грецької означає «страх»), де візьме зразки ґрунту. Цю жменю — близько 200 грамів — у серпні 2014 року має доставити назад на Землю спеціальний космічний модуль, а сама станція залишиться на Фобосі й обстежуватиме його далі.
Попередній дослідницький зонд, апарат «Марс–96», росіяни запустили 1996 року, але через технічний збій він навіть не зміг вийти на орбіту і впав в океан.
А ТИМ ЧАСОМ...
Наприкінці минулого тижня завершився масштабний експеримент «Марс–500», який проходив в Інституті медико–біологічних проблем Російської академії наук. Протягом 500 днів, починаючи з 3 червня 2010 року, п’ятеро «космонавтів» із Росії, Франції, Італії та Китаю провели в умовах повної імітації польоту на Марс, включно з висадкою й «забором ґрунту». У Роскосмосі сподіваються, що результати цього проекту допоможуть підготуватися не лише до справжнього польоту на Марс, а й до теоретично більш близької в часі експедиції на Місяць.