Сирітство у спадок

Переважна більшість українців, які хочуть усиновити дитину, шукають малюка віком до трьох років без вад здоров’я. Проте, як розповіла вчора на прес–конференції з цього приводу екс–директор Держдепартаменту з усиновлення і захисту прав дитини Людмила Волинець, і тих 700 немовлят, від яких батьки щороку відмовляються й залишають у пологових будинках, дві третини мають серйозні проблеми зі здоров’ям. Тому на усиновлення здорових малюків — черга, а хворі залишаються безбатченками: більшість дітей–сиріт в Україні — шкільного віку. «А їм теж потрібна любов та сімейний затишок, — наголосив колишній міністр молоді в уряді часів президентства Віктора Ющенка, а нині — уповноважений Президента Януковича з прав дитини Юрій Павленко. — І не треба думати, що старших дітей важко перевиховати. Практика показує, що це не так».

Для допомоги старшим сиротам найкраще підходить програма «Наставництво», під час якої до дітей з інтернату періодично навідуються старші друзі. Які не лише приносять подарунки, а й забезпечують дітей такою потрібною увагою і турботою, допомагають адаптуватися до дорослого життя після виходу з інтернату.

За словами голови програми наставництва благодійного фонду One Hope Павла Гладченка, про становище дітей–сиріт він знає з особистого досвіду, адже сам у шестирічному віці став сиротою і виховувався в миколаївському інтернаті. Найбільша проблема таких дітей — соціалізація після виходу зі стін навчального закладу й домівки водночас. За статистикою, яку навів Павленко, лише 14% із них можуть оселитися у наданих державою гуртожитках, ще близько 15% мають власне житло чи можуть поселитися в родичів. Решта дітей у 18 років опиняються на вулиці й через деякий час поповнюють лави «клієнтів» пенітенціарних закладів. При цьому сирітство в Україні стає спадковим явищем: вийшовши з інтернату, 18–річна дівчина часто готова віддати своє кохання першому чоловіку, який поставиться до неї прихильно. Зрідка такі стосунки закінчуються шлюбом, та найчастіше молода жінка народжує дитину без батька і, не маючи можливості прогодувати її, віддає до інтернату.

Дієву допомогу сиротам та дітям, позбавленим батьківської опіки, надають також прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу. І якщо на всиновлену дитину держава виділяє одноразову матеріальну допомогу (близько 12 тисяч гривень), то на дітей, які виховуються в прийомних сім’ях, щомісяця має надходити близько 2 тисяч плюс 35 відсотків від цієї суми для опікунів, якщо вони не є родичами дитини.

ЦИФРИ

В Україні близько 98 тисяч дітей–сиріт — це 1,6% від усіх дітей країни. З них лише 0,5% підлягає всиновленню. Найбільше сиріт — у східних областях України, найменше — на Заході. Це пов’язано не лише з релігійними та родинними традиціями, а й з високим рівнем смертності та значною кількістю самотніх матерів у Східній Україні.