Президентів по осені рахують

01.11.2011
Президентів по осені рахують

Прем’єр–міністр Алмазбек Атамбаєв уже готується задушити Киргизстан у президентських обіймах. (Рейтер.)

Киргизстан: південь обирає з порушеннями?

На недільних президентських виборах у Киргизстані перемогу здобув чинний прем’єр–міністр Алмазбек Атамбаєв. За даними киргизької ЦВК, 55–річний політик набрав 63% голосів.

У найближчих переслідувачів Атамбаєва — лідерів опозиційної партії «Єдиний Киргизстан» Адахана Мадумарова та проурядової партії «Вітчизна» Камчибека Ташиєва — по 15%. Обидва є вихідцями з півдня країни й робили ставку саме на цей регіон, однак, за словами Мадумарова, сотні тисяч людей у південних областях не знайшли себе у списках виборців і не змогли проголосувати. Це при тому, що, за даними ЦВК, явка виборців становила менше 37%. Але киргизьке законодавство не передбачає мінімального порогу участі у виборах для визнання їх дійсними.

Адахан Мадумаров уже заявив про наміри оскаржити результати виборів. «Ми казали, що всі ми — патріоти Киргизької республіки. І якщо вибори будуть чесними та прозорими, то ми їх визнаємо, хоч би якими вони не були. Але, бачачи сьогоднішнє свавілля, ми готові захищати голос кожного виборця», — наголосив опозиційний політик.

Загалом на посаду президента пострадянської республіки з населенням 5,3 мільйона осіб претендували 16 кандидатів. Остаточні офіційні результати голосування ЦВК обіцяє оголосити через три тижні. Які, судячи з усього, будуть вельми неспокійними. Адже навіть прибічники проурядового кандидата Ташиєва, який збирається оскаржити результати, стверджують, що вибори пройшли з порушеннями. І, за їхніми підрахунками, Атамбаєв не міг перемогти вже у першому турі.

Гостро розкритикували вибори президента Киргизстану й спостерігачі від ОБСЄ. Як повідомляє агенція ІТАР–ТАКС, навіть голова Центрвиборчкому Туйгунали Абдраїмов визнав, що на деяких дільницях було зафіксовано порушення, зокрема спроби масового вкидання бюлетенів у виборчі урни.

Це перші вибори президента Киргизії після того, як у квітні минулого року внаслідок державного перевороту був повалений попередній глава держави Курманбек Бакієв. Досі обов’язки президента Киргизстану виконувала колишній лідер опозиції Роза Отунбаєва, яка не мала права брати участь у повноцінних виборах минулої неділі. Її повноваження спливають 31 грудня, а вже з першого січня на посаду має вступити новообраний президент. Країною він керуватиме шість років, без права обиратися на другий термін.

Болгарія: два роки в політиці — і вже президент

На виборах президента Болгарії, набравши в другому турі понад 52% голосів, переміг кандидат від партії влади ГЕРБ Росен Плевнелієв. Як повідомляє сайт болгарської газети «Труд», його суперник, соціаліст Івайло Калфін, здобув 47%. Втім це й так значний успіх для соціалістів у порівнянні з поразкою на парламентських виборах 2009 року.

47–річний Плевнелієв, бізнесмен із дещо сумнівною репутацією, у політику прийшов лише два роки тому. Болгарія — парламентська республіка, тому повноваження президента обмежені. Але він усе ж має право ветувати рішення парламенту чи урядові призначення, до чого нерідко вдавався чинний глава держави, соціаліст Георгій Пирванов. Після перемоги Плевнелієва правляча партія ГЕРБ матиме майже повний контроль над владними ухвалами і зміцнить свої впливи на судову систему країни — через представників президента в Конституційному суді та Вищій раді юстиції, яка обирає генерального прокурора і призначає суддів.

На думку експертів, після перемоги Плевнелієва негайно буде відкликано понад 200 дипломатів, у тому числі 37 чинних послів Болгарії в інших державах, які були пов’язані з колишніми комуністичними спецслужбами і відкликання яких блокував Пирванов — колишній комуніст і агент спецслужб. Велика чистка у дипломатичному корпусі розпочнеться відразу після інавгурації нового президента 20 січня 2012 року.

Ірландія: правозахисник, закоханий у поезію

Кандидат від Лейбористської партії (Партії праці) Ірландії Майкл Д. Хіггінс офіційно оголошений переможцем президентських виборів, які відбулися у цій країні минулого четверга. Хіггінса підтримали 57% виборців, а за його головного суперника, бізнесмена Шона Галлагера, віддали голоси лише 28% за явки 56%.

70–річний Хіггінс — поет і колишній міністр культури — стане дев’ятим президентом в історії Ірландської республіки. Його перемогу вважають несподіванкою, прикладом яскравого повернення у політику. Всі опитування виборців свідчили, що Хіггінс може розраховувати максимум на чверть голосів виборців. Ситуація зазнала радикальної зміни, коли безпосередньо перед виборами під час дебатів у прямому телеефірі з лідером виборів Шоном Галлагером ще один кандидат у президенти Мартін Макгінесс розкрив зв’язки Галлагера з іншим бізнесменом, якого засудили до ув’язнення за контрабанду. Лідер перегонів навіть брав від засудженого гроші на виборчу кампанію його партії у 2008 році. Після цього викриття місце лідера посів Хіггінс.

Майбутній президент Ірландії за освітою — соціолог, а за переконаннями — правозахисник. Але його найбільша любов — поезія. Незважаючи на 30–річний стаж у політиці, Хіггінс має репутацію дуже милої та скромної людини. Він походить з бідної багатодітної родини, викладав в університетах США і користується повагою та довірою в народі.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>