Не податком, так митом

Українська влада планує збільшити мито на ввезення поношеного одягу з–за кордону. Про це розповів в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» уповноважений Кабінету Міністрів з питань європейської інтеграції Валерій П’ятницький. Зміни в стягненні мита передбачені в рамках домовленості з питань створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

Згідно з новим проектом, мито на секонд–хенд мають стягувати не з кілограмів поношеного одягу, а з кожної речі окремо. А величина мита відштовхуватиметься від ціни на такі самi, але нові товари, яка трималася останні три роки з додаванням так званого «понижувального коефіцієнта».

Як визначати цей коефіцієнт, влада ще подумає. Проте вже зараз вона, умовно кажучи, потирає руки, відчуваючи, як збільшаться прибутки після цього нововведення. «Не знаю, наскільки це допоможе нашій легкій промисловості, але якщо збережеться попередній обсяг секонд–хенду з ЄС, то надходження до бюджету зростуть у кілька разів. Тому що офіційна вартість секонд–хенду на сьогодні просто смішна», — переконаний пан П’ятницький. «І секонд–хенд має завозитися в Україну за ціною, не нижчою від цієї розрахованої митної вартості», — підсумовує уповноважений Кабміну.

В Українській асоціації секонд–хенду про майбутні зміни в законодавстві ще не знають, але готові до будь–яких несподіванок. «Ми живемо в такій країні, де часто відбуваються якісь нововведення, і, як правило, не на нашу користь, — зазначила в коментарі «УМ» представник асоціації Анна Таббах, — проте «секонди» в Україні користуються великою популярністю, і вони нікуди не зникнуть. Так, речі можуть подорожчати. Але, доки прості люди мають можливість купувати одяг відомих брендів за зниженими цінами, вони не братимуть неякісний товар».

Подорожчання одягу для найбідніших верств населення прогнозує і голова правління Української асоціації підприємств легкої промисловості Валентина Ізовіт. «Мільярдний (у гривнях) обіг цього ринку й настільки висока норма прибутку, якої не має жоден легальний бізнес у країні, — ось що насправді не дає спокою уряду, — зауважила пані Ізовіт в інтерв’ю «Контрактам». — У вересні минулого року Держкомпідприємництва спробував заборонити ввезення секонд–хенду. Але у ВР проект навіть не дійшов до голосування через побоювання народного бунту. Зараз Кабмін пішов обхідним шляхом, і, судячи з першої реакції Всеукраїнської асоціації дилерів одягу секонд–хенд, вони не будуть протестувати проти ввізних цін, вважаючи це найменшим злом з усіх можливих».

Цілком вірогідно, що скоро купувати дешевий одяг через інтернет–магазини теж стане важче. Водночас влада знайшла ще одну потенційну «липку» для обдирання та поповнення держбюджету. Пов’язано це із законопроектом про внутрішню торгівлю, який підготувало Міністерство економіки. Згідно з його положеннями, інтернет–магазини будуть зобов’язані мати офісні приміщення, склади та усі дозвільні документи на торгівлю. Інакше порушник закону буде змушений заплатити штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (це 5100—8500 грн.). Про те, що законопроект уже пройшов громадські обговорення та узгодження з усіма профільними інстанціями і скоро його направлять у Верховну Раду, розповів в інтерв’ю інтернет–виданню ForUm директор департаменту розвитку торгівлі Міністерства економічного розвитку і торгівлі Ігор Гарбарук.

Нововведення може негативно позначитися на дрібних інтернет–магазинах, які займаються перепродажем невеликих обсягiв продукції та мають прямі контакти з виробниками, а тому вважають за недоцільне тримати склад чи орендувати офіс. Водночас юристи переконані, що новий закон у разі його прийняття не повинен зачепити приватних осіб, які через інтернет можуть час від часу продавати одяг, який був у вжитку, чи інші речі, адже такий продаж не може підпадати під визначення «магазин».