«Давайте вірити цифрам!»

Лише 28 осіб із 46 зареєстрованих змогли виступити на III з’їзді освітян, що відбувся у п’ятницю в Києві. Мабуть, у нашій освіті все аж настільки добре, що й поговорити не було про що. Адже з’їзд вирішили завершити передчасно. Перед цим освітяни в цілому ухвалили Національну стратегію розвитку освіти на 2012—2021 рр., а також Закон «Про вищу освіту» ( за умови, що впродовж двох тижнів туди буде внесено деякі поправки). Окрім того, педагоги прийняли резолюцію до парламенту з вимогами забезпечити заробітну плату не меншу, ніж середня у промисловості, встановити пенсію освітянам не менш ніж 80% зарплати та спростити процедуру тендерів для навчальних закладів. Резолюцію ухвалили одноголосно.

Жодного критичного виступу, як і передбачалося, на з’їзді не було. Зал лише невдоволено загув, коли Прем’єр–міністр Микола Азаров змальовував солодкі перспективи майбутнього. Мовляв, у 2012 році зарплату вчителя буде збільшено в середньому на 700 гривень, тож вона на кінець наступного року становитиме близько 3400 гривень. Коли ж Микола Янович сказав, що цьогоріч зарплата педагога зростала п’ять разів, у залі пролунав сміх. «Я не зрозумів, цього що, не було? А на скільки піднялася зарплата?» — перепитав Азаров. Коли ж міністр освіти Дмитро Табачник доповів, що у 2011 році вчительська зарплата становила 2530 гривень, багато хто в залі ледь зі стільця не впав. Адже чимало вчителів сьогодні отримують мізерні 1200—1300 гривень, а вихователька дитячого садка з вищою освітою і поготів — 1100 гривень! «Так це що, теж недостовірна інформація? — не вгавав Азаров. — Я рахую по–простому. Кожен місяць збільшуються видатки на оплату праці. Виникає питання: гроші не доходять до вас? Доходять. Значить, давайте вірити цифрам». Після цього засміялися навіть найображеніші з делегатів, бо люди звикли вірити своїм гаманцям, а не якимсь цифрам!

«Дуже промовисто, що, коли пан Табачник назвав зарплату директора школи, у залі був гул. Люди сміялися, бо це не відповідає дійсності, — цитує нардепа Андрія Павловського Gazeta.ua. — Чому називається зарплата директора, а не вчителя? У простого вчителя як було 1300 гривень, так і залишається. Зарплата мізерна, виживати неможливо. Не дивно, що по школах залишилися самі жінки».

Що ще, окрім обіцяних високих зарплат, чекає на українську освіту найближчим часом? Як випливає зі слів Дмитра Табачника, нас чекають нові стандарти в початковій школі (вони будуть запроваджені з 1 вересня 2012 року і передбачають, що діти з 1–го класу вивчатимуть іноземну мову, а з 2–го — інформатику); «хрестовий похід» за повернення дитячих садків (у кілька найближчих років обіцяють відкрити 700 дошкільних закладів); і, зрештою, новий закон про освіту. «Політичні ігри, танці та шабаші навколо такого важливого документа, як проект Закону України «Про вищу освіту», неминучі. Але перетворювати їх на безкінечний «марлезонський балет» не можна. Ми є відповідальними за якісну законодавчу базу і перед нашим суспільством, і перед європейською спільнотою», — наголосив Дмитро Табачник на неминучості ухвалення законопроекту, який гостро критикують фахівці. Водночас Микола Азаров пообіцяв школярам автобуси і теплі туалети. «Щоб за два роки в нас не залишилося жодної школи з туалетом на вулиці, — сказав Прем’єр–міністр. — Можна це зробити? Хто каже «ні» — підніміться!». Ніхто підніматися не ризикнув... Правда, Микола Янович теж не уточнив, як має намір вирішити проблему теплих клозетів: чи добудовуючи їх, чи просто закриваючи сільські школи, у яких зручності — на вулиці...