Відтоді, як у жовтні 2007 року внаслідок вибуху газу в житловому будинку №127 по вулиці Мандриківській у Дніпропетровську загинули 23 людини, пристрастi навколо трагедії то затухають, то розгоряються з новою силою. Хоча впродовж тривалого часу здавалося, що колишній генеральний директор «Дніпрогазу» Ігор Іванков, його перший заступник Максим Сорокін та головний інженер Сергій Бачурін, які опинилися на лаві підсудних, але винними себе не визнали, вийшли сухими з води. Вони потрапили під амністію. А дніпропетровський адвокат Дмитро Поповський, здавалося, безнадійно стукав у наглухо зачинені двері, намагаючись захистити інтереси численних потерпілих.
І все ж крига скресла. Верховний Суд скасував судові рішення про закриття кримінальної справи у зв’язку з амністією щодо підсудних, а прокурор Дніпропетровської області Наталя Марчук і взагалі повідомила сенсаційну новину — за результатами судової міжвідомчої комплексної вибухо–технічної експертизи і судової експертизи з промислової безпеки, Іванкову, Сорокіну та Бачуріну пред’явлено обвинувачення за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 272 Кримінального кодексу — «Порушення правил безпеки під час виконання робіт iз підвищеною небезпекою».
Що характерно, компанію трьом старим фігурантам, які продовжували свою трудову діяльність у різних регіонах України на керівних посадах у системі газопостачання, склав ще й майстер ВЕС–1 ВАТ «Дніпрогаз» Максим Мурзін. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області всіх чотирьох узято під варту. Як пояснила Наталя Марчук, причетність майстра до трагедії при проведенні досудового слідства у 2010 році перевіряли кількома експертизами, але не були доведені підстави для притягнення його до відповідальності. Тепер же численні експертизи вилучених на місці вибуху речей, документів, елементів труб і деталей спонукали до того, щоб пред’явити звинувачення через чотири роки після трагедії і Максиму Мурзіну.
Обвинувачуваним загрожує обмеження волі від п’яти років до восьми років iз позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.