ПОЛІТПАРНАС

27.10.2011

Сповiдь новiтнього Героя України

(вiльний переклад iз донецької)

Я вчора був на потряснiм прийомi —

це не базар, не казка i не сон!

Прикинь, у залi, що у «бiлiм домi»,

накритий стiл на сотнi двi персон!

Народу — море, репортери — роєм.

Сам Президент сидить, як тамада:

там вшанували видатних героїв —

сподвижникiв звитяги i труда.

Зiбрався в залi цвiт всього народу —

i хлiбороб, i вчений, i технар,

вельможнi гостi п’ють

заморську воду,

просту горiлку хилить пролетар.

Розмови йдуть про подвиги

й почини,

про перспективи розвитку наук,

про пiдступи ворожi та злочиннi,

про космос, бiосферу, ультразвук.

Той двiстi рiзних винаходiв має,

цей все життя вождiв охороня,

а я мовчу, бо далебi не знаю,

за що менi дають оте звання.

Не дуже надувався я в роботi,

спiшив щодня завчасу на обiд,

важливi справи вiдкладав на потiм,

грiшив i пив не менше, нiж сусiд.

Напрошувався висновок невтiшний

i несмачний, немов пiсний бульйон:

таких, як я, героїв многогрiшних

в країнi нашiй не один мiльйон.

Але сусiд мiй, видатний професор

(ми коньячок хилили з ним удвох)

вiдкрив секрет,

що цим складним процесом

опiкувався електронний бог.

Свiт ще не знав подiбних

прецедентiв —

у цьому нас i США не дожене!

Із сотень тисяч гiдних претендентiв

комп’ютер мудро вичислив мене!

«Давно уже плiткують в нашiм

краї, —

менi на вухо вчений гомонiв, —

що Президент так само обирає

мiнiстрiв, суддiв, слуг i дружбанiв.

А ти, до того ж, — екс–сусiд гаранта,

не раз вiв з ним розмови тет–а–тет,

ти екс–нардеп

ще й з чином дипломанта,

а ще ти знаний в селищi поет!

Так, ти брехав,

але завжди знав мiру,

не брав занадто крупних хабарiв,

завжди в Росiю, як у Бога, вiрив

i шанував своїх поводирiв.

У тебе, друже, голова на мiсцi

i точний полiтичний прейскурант,

ти ненавидиш нацiоналiстiв,

тому що їх не любить сам гарант!»

Я зрозумiв: то глас мого народу,

то правда, що мiцнiша запорук.

І з гiднiстю геройську нагороду

прийняв з ласкавих

президентських рук.

Летить крилата слава в усi кiнцi,

домчала, кажуть, навiть до Кремля,

i нас, простих донецьких українцiв,

сам патрiарх Кирил благословляв!

Гей, земляки, вперед до слави

строєм —

шахтар i вчитель, лiкар i студент!

Пацан з Донбасу вмить стає героєм,

коли того захоче Президент!

Я так кайфую! Я щасливий нинi!

Мене вiтають друзi i рiдня!

Та тiльки як зiзнатись Українi,

за що менi дали таке звання?

Микола МАЦІПУРА
Берислав, Херсонська область
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>