Пiсля виходу на пенсiю я переїхала з Києва на Черкащину, в мiкрорайон «Орбiта» — ця мiсцина розташована за кiлька кiлометрiв вiд Чигирина. Тут у вiсiмдесятих роках минулого столiття почали будувати атомну електростанцiю й завезли багато людей iз Росiї. Дякуючи Боговi, схаменулися й вiдмовилися вiд такого бузувiрства. А переселенцi прижилися поблизу Кременчуцького водосховища. Вони нинi вiдверто демонструють свої антиукраїнськi настрої, тугу за СРСР, свої електоральнi симпатiї дiлять мiж Януковичем i Тимошенко, яка задаровувала цих людей скутерами, iншими подарунками.
Менi дуже прикро, що таке дiється поблизу гетьманської столицi, бо я з перших днiв створення «Нашої України» пiдтримую її та вважаю єдиним i останнiм патрiотичним українським бастiоном i плацдармом для майбутнiх перемог. Вiктор Ющенко i партiя «Наша Україна» — ось надiя українських патрiотiв. Його не замiнить нi Валентин Наливайченко, нi хтось інший. Із Ющенком «НУ» переможе, без нього — нi.
Багато шкоди робить Микола Мартиненко. Я не знаю ґрунтовно статуту «НУ», фракції «НУНС», але, може, вiдступникiв i розкольникiв заслухають на з’їздi партiї «Наша Україна» i виключать iз лав органiзацiї.
Я зичу перемоги Вiктору Андрiйовичу i партiї «Наша Україна». А поразки та непорозумiння в оточеннi були й у пророка Моїсея, й у царя Давида, й у сильних свiту цього. Перемога ж Ющенка i «Нашої України» так потрiбна нам, українцям.
Людмила МИХАЙЛЮК,
пенсiонерка
с. Вiтове, Чигиринський район, Черкаська область