Судний день Європи

27.10.2011
Судний день Європи

За кілька годин до початку саміту ЄС у Брюсселі Ангела Меркель закликала парламент ФРН усвідомити важливість допомоги Греції. (Рейтер.)

«Судним днем Європи» назвали європейські ЗМІ саміт глав держав ЄС та єврозони, який відбувся вчора увечері у Брюсселі. Від цієї зустрічі очікували чіткої стратегії боротьби з наростанням боргової кризи у низці країн єврозони. Її учасники планували завершити узгодження антикризового пакету, яке почали на попередньому саміті минулої неділі, і остаточно домовитися про зміцнення Європейського фонду фінансової стабілізації, покликаного рятувати проблемні держави Євросоюзу від дефолту (технічні подробиці надалі мають доопрацювати міністри фінансів зони). Також серед головних завдань саміту — новий план подальшого списання боргів Греції і зміцнення європейської банківської системи.

За кілька годин до початку зустрічі з колегами по ЄС канцлер Німеччини Ангела Меркель, виступаючи в Бундестазі, закликала європейську спільноту зробити висновки з помилок, щоб уникнути повторення нинішньої кризи, і посилити економічну співпрацю в Європі. Пані канцлер також наголосила, що Німеччина не може процвітати, якщо решта Європи перебуватиме у кризі, й закликала підтримати Грецію (хоча саме така позиція вже коштувала Меркель значної частини рейтингу всередині країни).

Саміт стартував о 19–й годині за київським часом із засідання Ради Європи, тобто зустрічі усіх 27 лідерів ЄС, на якій планувалося розглянути питання рекапіталізації банків — одного з ключових елементів пакету реформ. А потім глави 17 держав, що входять до зони євро, відокремилися, щоб обговорити конкретно проблеми спільної валюти.

Напередодні прем’єр–міністр Франції Франсуа Фійон попередив: в разі, якщо лідерам єврозони не вдасться досягнути вирішальних домовленостей, це може обернутися для Європи фінансовою катастрофою. А тим часом неузгоджених питань перед початком саміту залишалося чимало. І передусім лідери ніяк не могли домовитися про самі методи зміцнення стабілізаційного фонду — головного інструменту, який має у своєму розпорядженні єврозона для стримання кризи заборгованості Греції, Італії та Іспанії. Варіантів було два. Перший — гарантувати стабфонду право на страхування частини втрат інвесторів по облігаціях тих країн єврозони, які вляпалися у боргову халепу. Другий — підтримка фонду з допомогою додаткової, нової організації, яка б могла позичати капітали на фінансових ринках, зокрема в Китаю, державних інвестиційних фондів країн Перської затоки та приватних інвесторів, щоб використовувати їх у програмах допомоги країнам Єврозони. Не виключено, що в остаточному підсумку лідери ЄС зупиняться на комбінації обох цих варіантів.

ДОМОВЛЕНОСТІ

 

На саміті лідерів ЄС минулої неділі президент Франції Ніколя Саркозі та канцлер Німеччини Ангела Меркель публічно «відшмагали» прем’єр–міністра Італії Сильвіо Берлусконі за фінансову ситуацію, яка склалася у його країні. І «наказали» негайно зменшити державний борг (який, нагадаємо, ось–ось сягне 2 трильйонів євро) та надати конкретний план кроків, які Рим збирається для цього вжити. Учора у Брюсселі перевіряли, як Берлусконі справився з цим «домашнім завданням».

А похвалитися йому було чим. Буквально перед початком учорашнього саміту Євросоюзу італійська урядова коаліція, після складних переговорів, досягла згоди стосовно економічних реформ. Зокрема, йдеться про підвищення пенсійного віку з 65 до 67 років.

Необхідність впроваджувати непопулярні в народі реформи пересварила між собою коаліцію, що ставить під загрозу кабінет Берлусконі. Ще вночі з вівторка на середу тривали термінові перемовини між головними партнерами по урядовій коаліції — партії прем’єра Берлусконі «Народ свободи» та впливової Північної ліги на чолі з Умберто Боссі — щодо шляхів виходу з глухого кута в питанні економічних реформ, яких вимагає ЄС. Боссі виступав категорично проти підвищення пенсійного віку та інших неприйнятних для народу заходів економії. Досягти порозуміння двом лідерам удалося тільки під ранок.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>