Некрополь під багатоповерхівками

Цей некрополь випадково відкопали просто в міському парку. Робітники, що прокладали труби недалеко від території Заводу імені 61 комунара, натрапили на людські кістки. До місця події терміново викликали міліцію й археологiв. Спеціальна експертиза показала, що знайденим черепам близько двох тисяч років. І тоді до справи підключилися вчені з Миколаївської філії науково–дослідного центру «Лукомор’я» при Інституті археології НАН України. Про давність знахідки свідчать артефакти, знайдені вченими в похованнях, — це кераміка давньогрецьких часів, стародавні амфори та чорнолаковий посуд, який виготовляли винятково в Афінах. Раніше історики знаходили свідчення, що на території заводу існували поховання античної епохи. Але проводити розкопки у часи СРСР там було заборонено. Фактично, завод був побудований на території північної межі древньої Ольвійської держави, де тривалий час було поселення греків. Під час прес–туру «Пізнаємо Україну разом», організованого Журналістським фондом НСЖУ, представники ЗМІ змогли на власні очі оглянути місце розкопок та поспілкуватися з археологами. До речі, могильник отримав офіційну назву «Олександрівський», адже саме на території Парку імені 61 комунара століття тому знаходився Олександрівський палац.

«Одна з найцікавіших знахідок — це поховання жінки, яке добре збереглося. Ми визначили, що датоване воно III століттям до нашої ери, — розповів «УМ» заступник директора НДЦ «Лукомор’я», викладач Інституту історії та права університету ім. Сухомлинського Олександр Смирнов. — Поряд з останками були виявлені золоті прикраси — каблучка та сережки у вигляді голови лева, до 300 намистинок iз дорогоцінних каменів, набір посуду та інші предмети побуту. Крім того, важливою знахідкою вважається і частина бюста Александра Македонського (перша подібна знахідка на території Причорномор’я), і барельєф митри».

Учений розповідає, що на знайдених амфорах стоять клейма гераклейских майстрів, а в кількох витончених керамічних лекіфах зберігалися ефірні масла, парфуми та пахощі. Із цього випливає, що поховані мали високий соціальний статус.

За словами Олександра Смирнова, ще однією сенсаційною знахідкою можна назвати поховання чотирнадцятьох воїнів часів IV століття до нашої ери. Зокрема, в кожній могилі похованого є зброя, наприклад сагайдак iз повним набором стріл — 30—35 штук. Звісно, самі стріли не збереглися, а от бронзові наконечники — в дуже хорошому стані. Є й залізні наконечники списів.

Олександр Смирнов каже, що більше 20 поховань дуже добре збереглися — вони не були розграбовані ні в XVIII, ні в XIX, ні в XX століттях. Це велика удача для науковців! На думку вченого Олександра Смирного, така майже стовідсоткова збереженість некрополя дозволить археологам добре вивчити предмети, характер обрядів і «прив’язати» їх до історичних подій, що мали місце в Миколаївському регіоні. Вчені вже точно встановили, що некрополь було засновано якраз за часів війни між Ольвією та Александром Македонським.

На даний час розкопки продовжуються: представникам обласної влади Миколаєва вдалося знайти спільну мову з майбутніми забудовниками цього місця. Тож археологи отримали дозвіл проводити дослідження (а таке буває не завжди). Співзасновник приватної фірми, яка викупила цю ділянку землі під будівництво, Рафаель Гороян розповів «УМ», що пишається тим, що зміг доторкнутися до древньої історії. «Нам самим стало дуже цікаво, що ж усе–таки на цьому майданчику було раніше. У перспективі ми зможемо приходити сюди з дітьми та онуками і розповідати їм, як ми змогли відновити історію життя стародавніх людей», — каже бізнесмен.

Археологи вже встигли обстежити 20 могил та зібрати для Миколаївського краєзнавчого музею хорошу стародавню колекцію, якісну й унікальну: вона включає більш як сотню бронзових наконечників від стріл, 400 намистинок iз кольорової пасти та чудовий набір кераміки. Людські ж останки після спеціальної медичної експертизи теж буде передано в краєзнавчий музей.