Комфорт в умовах «страшної кризи»

Від сієсти до сієсти живуть греки весело

«Працьовиті» нації на кшталт німців щодо грецької кризи часто висловлюються зневажливо: мовляв, не дивно, що економіка опинилася на межі дефолту, якщо населення більше відпочиває, ніж працює. Йдеться про притаманну не лише Греції, а й іншим південним країнам особливість денного розпорядку — сієсту. З 14:00 до 17:30, під час найбільшої спеки, вулиці міст вимирають, а крамниці та державні установи зачиняються — коли жарко, можна тільки відпочивати в сутінку заштореного помешкання, а ніяк не працювати. Звичай, усталений упродовж тисячоліть, виявився сильнішим за технічний прогрес із його кондиціонерами.

За звичкою, греки дотримуються сієсти і в інші пори року, коли спека зовсім не докучає. Недарма у грецькій мові навіть привітання «доброго дня» немає — тільки «доброго ранку» («калімера»), «доброго вечора» («каліспера») та «доброї ночі» («калініхта»). Усі грецькі банки (грецькою «банк» — «трапеза», тому не переплутайте цю фінансову установу із закладом харчування) працюють лише до 14.00. Тоді ж зачиняються й більшість продуктових магазинів. Три дні на тиждень — у вівторок, четвер та п’ятницю — вони відчиняються на дві–три години ще й по завершенні сієсти, а в інші дні після обіду вже не працюють.

Але лякатися не варто, адже всі великі торговельні центри та супермаркети працюють за європейською системою: з ранку і до 20—21–ї години без перерви. А розважальні заклади при них — кінотеатри, ресторани, боулінги тощо — не зачиняються аж до третьої години ночі. Загалом сієста стосується винятково нетуристичних зон. На курортах усі заклади, де щось продають, годують чи розважають, відкриті фактично цілодобово. Хоча «справжнє життя» починається вже десь близько опівночі. В останній день автобус відвозив нас до аеропорту о шостій ранку, а люди в цей час лише залишали нічні дискотеки, таверни та клуби. Як тут не настати кризі, якщо греки (принаймні частина з них) віддають роботі скупі години у проміжках між сієстою та нічним життям!

Країна, де є все

Заяложена фраза «у Греції є все» найкраще пасує до такого елементу туристичних розваг, як шопінг. Для тих любителів «шопитися», хто відпочиває на Халкідікі, перспективи відкриваються фактично безмежні. Цей півострів є меккою для тих, хто їздить до Греції «по шуби». Центром продажу цього товару є міста Касторія та Каллікрітія, але крамницями виробів із хутра та шкіри переповнені навіть найменші населені пункти. При цьому, судячи з вивісок на цих магазинах, шубний бізнес орієнтований переважно на російськомовних туристів.

А от інший одяг та товари найкраще закуповувати в Салоніках. У центрі міста, на голов­ній торговій вулиці Ціміскі та сусідніх із нею, розташовано десятки магазинів відомих світових брендів. Центральною торговельною точкою міста є комплекс «Сіті гейт» неподалік порту, де можна придбати будь–що — від яблука до холодильника. На центральній площі міста, яка носить ім’я його славетного мешканця Арістотеля, стоїть універмаг ультрасучасної грецької торговельної мережі «Хондос сентер». Загалом таких шопінг–центрів у Салоніках чотири, і найкращий із них розташований у передмісті, де легше й дешевше придбати великі земельні площі. З цієї причини така ситуація характерна для всіх європейських міст.

У південних передмістях Салонік, поближче до туристичних осередків Кассандри та Сітонії, зосереджені головні торговельні комплекси. Йдеться передусім про найбільший у Греції та на всіх Балканах торговельно–розважальний центр «Медітерреніан космос» загальною площею 155 тисяч квадратних метрів. Це не лише торговельні площі для близько 210 магазинів найвідоміших світових та грецьких брендів, а й 33 ресторани, боулінг, кінотеатри, луна–парк для дітей, басейни, фонтани, внутрішні сади та навіть сучасна за архітектурою велика православна церква, де можна випросити у Всевишнього пробачення за свої споживацькі пристрасті.

На час наших відвідин «Медітерреніан космос» був місцем не з дешевих. Активний рух спостерігався лише в магазинах «народних» брендів (Zara, Bershka, H&M, Sfera та Marks&Spenser), де переважно молодь скуповувала футболки за ціною від 2,5 до 5 євро та джинси по 20 євро. Справжнє шопінгове божевілля тут настає двічі на рік: із середини серпня, коли починається розпродаж літніх колекцій зі знижками до 70—80 відсотків, та в лютому, коли розпродують зимові колекції.

Якщо ж є бажання придбати речі відомих світових марок за низькими цінами не в «сейловий» час, то вам дорога до найбільшого на Балканах стокового універмагу «Мера аутлет». У 80 магазинах цього торговельного центру можна придбати одяг та взуття понад 400 відомих світових марок. Це переважно залишкові моделі попереднього або ще давніших сезонів, які розпродують за «смішними» цінами — часто нижчими, ніж правлять за китайський ширвжиток на київських базарах. Утім «залишковість» колекцій означає, що потрібний розмір чи модель знайти вдасться далеко не завжди.

Зрештою, навіть у найменших туристичних селах Греції є безліч магазинів із сувенірною продукцією та іншими товарами. І, що головне, навіть кращою ціновою пропозицією, ніж у великих містах. Тож у «кризовій» країні, яка поставила на вуха увесь Євросоюз, полювання на товари можна провадити будь–де — аби гроші.