Розберуться і зберуться

«Це була дуже ефективна зустріч. Ми багато чого досягли і, сподіваюся, ми на правильному шляху перед зустріччю в середу», — заявила директор–розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард по завершенні саміту глав держав Європейського Союзу, що відбувся минулої неділі у Брюсселі. Згідно з усталеною останнім часом традицією, головною темою зустрічі очільників 27 країн, які післязавтра зберуться знову, було обговорення боргових проблем слабких держав єврозони. Хоча про східних сусідів, охочих приєднатися до ЄС, також згадали.

Приголомшливі, але поки що таємничі деталі

Як повідомляє Бі–Бі–Сі, учасники саміту погодилися в разі необхідності піти на «обмежені зміни» Лісабонської угоди, аби витягти єдину європейську валюту з кризи. Після загального засідання керівники 17 держав, що входять у єврозону, зібралися окремо. Подробиці їхніх домовленостей офіційно не розголошують. Але канцлер ФРН Ангела Меркель висловила переконання, що до середи їм із колегами вдасться знайти ефективний спосіб порятунку євро. А більш емоційний президент Франції Ніколя Саркозі заявив пресі, що «деталі обговорення — просто приголомшливі», тому в них «іще треба розібратися».

Перед самітом Георгіос Папандреу — прем’єр–міністр Греції, ситуація в якій наразі є найбільшим головним болем ЄС, — закликав лідерів Євросоюзу до «рішучих і ефективних дій». «Усім уже очевидно, що фінансова криза не обмежується Грецією — вона загрожує всій Європі», — наголосив Папандреу.

На підтвердження цих слів Меркель, Саркозі та президент Європейського Союзу Герман ван Ромпей ще до загальних переговорів організували приватну зустріч із прем’єр–міністром Італії Сильвіо Берлусконі, щоб обговорити заходи економії, яких вживає італійський уряд.

Під кінець саміту встигли й посваритися. Прем’єр–міністр Великої Британії Девід Камерон вніс у фінальне комюніке правку, зауваживши, що антикризові заходи (рекапіталізація банків, збільшення стабілізаційного фонду тощо) піддають ризику економіку тих країн ЄС, які ще не перейшли на євро. Це неабияк роздратувало Ніколя Саркозі, який забув про дипломатичний етикет і заявив: «Ви втратили відмінну можливість заткнутися. Нас уже нудить від вашої (з боку Британії. — Ред.) критики і порад, як нам жити і що робити. Спочатку ви говорите, що терпіти не можете євро, а тепер вирішили втрутитися в наші справи».

Натомість з Ангелою Меркель, попри регулярні розбіжності у ставленні до антикризових заходів, Саркозі цього разу «жив дружно». А фрау канцлер навіть подарувала йому плюшевого ведмедика — для новонародженої доньки Джулії, яку разом із мамою Карлою Бруні в неділю виписали з пологового будинку додому.

Буде демократія — буде і європейська перспектива

Говорили на саміті і про потенційне розширення ЄС та його відносини із сусідами, зокрема в рамках програми «Східне партнерство». У висновках саміту лідери Євросоюзу наголошують: взаємини з учасниками «Східного партнерства» (Україною, Білоруссю, Грузією, Молдовою, Вірменією та Азербайджаном) будуватимуть залежно від стану демократії. «Шлях і глибина політичної асоціації та економічної інтеграції цих країн із ЄС залежатимуть від дотримання ними демократичних принципів і верховенства права, що є основою партнерства», — зазначено в документі.

Європейські лідери також привітали ініціативу Верховного представника ЄС iз питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон — запропонувати список цілей, інструментів та дій для подальшого розвитку «Східного партнерства» в рамках підготовки до наступного саміту цієї програми, запланованого на другу половину 2013 року.

Як заявив за підсумками дискусії з учасниками саміту голова Європарламенту Єжи Бузек, ЄС «перебуває на порозі третього історичного етапу своєї інтеграції». Цей етап, за словами спікера, має полягати у створенні справді європейського громадянського суспільства. «Ми стоїмо на порозі зміни базових документів Євросоюзу. Вона має бути поступовою, оскільки європейці сьогодні втомилися від кризи, в нашому суспільстві присутні почуття невпевненості і страху. Це створює несприятливі умови для проведення національних референдумів. Нерозуміння простими європейцями дій Євросоюзу призводить до небажання змін. Саме тому всі ми, депутати Європарламенту, повинні розпочати активну роботу зі своїми виборцями, у своїх округах», — наголосив Бузек.