Без Каддафі. Чи краще?

Офіційне завершення громадянської війни й 42–річної епохи правління Муаммара Каддафі — 23 жовтня в Лівії відтепер відзначатимуть як національне свято. Власне, так само з подачі екс–диктатора колись почали відзначати річницю Великої Вересневої революції, внаслідок якої було «повалено диктатуру (вибачте, монархію) короля Ідріса І» та «встановлено владу народу», яка зрештою переросла в Соціалістичну Джамахірію.

Перехідна національна рада вже заявила, що будуватиме нову Лівію на основі норм шаріату. Зокрема, вже скасовано ухвалений за «світської влади» Каддафі закон, що забороняє полігамію. Не виключено, що разом із дозволом на багатоженство в країні запровадять жорсткіші правила для жінок, які досі в Лівії були досить вільними й шанованими.

Кілька днів поспіль уся Лівія святкувала загибель колишнього лідера, «брата», «кореша» (так його називала молодь) Каддафі. Раніше на нього молилися — ще б пак, адже при всій своїй ексцентричності очільник Джамахірії (ним же самим вигаданої форми правління) забезпечив своєму народу вельми непогане, з соціальної точки зору, життя. Безкоштовні квартири, чималі зарплати, безвідсоткові кредити... Усе це — завдяки покладам нафти, які «джамахірійська» влада в особі Каддафі приватизувала й спрямувала «на благо народу». Хоча й себе, звісно, не образила.

Тепер лівійці згадують лише про антидемократичність каддафівського режиму — незгодних із величчю Лідера кидали у в’язниці, а про те, щоб почути «інакшу» думку на телебаченні, годі було й думати. От тільки раніше більшість лівійців такий стан речей цілком влаштовував. А українських лікарів, які жалюгідні зарплати на батьківщині охоче промінювали на більш ніж пристойну платню в Лівії, — й поготів.

Тепер — усе інакше. Нову державу, хоч би якою вона була, лівійці будуватимуть на крові: убивство Муаммара Каддафі досі викликає чимало запитань. Витягнувши його з каналізаційної труби, де екс–лідер ховався разом із сином Мутассімом та міністром оборони Абу–Бакром Юнісом (теж убитими), повстанці охоче відзняли на мобільні телефони знущання із закривавленого диктатора. Саме це відео й викликало сумніви в тому, що Каддафі загинув під час обстрілу автофургона, в якому його нібито везли до лікарні (таку версію спершу оприлюднила Перехідна національна рада). Згодом про те, що саме від його кулі загинув колись усесильний лідер, заявили щонайменше двоє бійців ПНР. Тепер дружина екс–диктатора Софія та правозахисна організація «Міжнародна амністія» вимагають розслідування обставин загибелі Каддафі. В «МА» та ООН всіляко наголошують: диктаторів треба судити, а не лінчувати.

За висновками лікарів, Каддафі загинув від кулі у скроню. Спершу ПНР обіцяла передати його тіло родичам, щоб поховали згідно з мусульманським звичаєм (що означає — до заходу сонця в день смерті). Але обіцянки виявилися цяцянками: труп полковника виставили в холодильнику у м’ясних рядах ринку Місурати, щоб кожен охочий зміг на нього плюнути/з ним сфотографуватися/над ним поплакати (останніх була відверта меншість). При цьому в інтернеті з’явився заповіт Каддафі, згідно з яким він просив поховати себе у рідному місті Сірт і «після його смерті змагатися проти будь–яких іноземних агресорів». Нагадаємо, перемогу повстанцям забезпечила підтримка авіації НАТО.

Ще один син загиблого, Сейф аль–Іслам, якого теж вважали чи то загиблим, чи смертельно пораненим, заявив у зверненні до народу, що живий і збирається помститися за смерть батька.