Лицар ножа і горілки

Виявляється, деякі наші депутати таки справді можуть завжди знайти вихід практично з будь–якого проблемного становища. Минулого суботнього вечора один iз народних обранців, член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» Юрій Стець самотужки прийняв пологи у дружини — ведучої «5–го каналу» Яни Конотоп. Це вже не перша дитина в сім’ї Стеців: 36–річний нардеп має двох синів — Владислава і Сержа та старшу дочку. Новонароджену Юрій і Яна вирішили назвати Євою.

«Єва, 2930 г, 50 см. Якщо коротко, прийняв пологи у Яни о 23.20. Не тому, що хотів, просто вдома, окрім мене і Яни, нікого не було. Серед необхідного були: горілка (щоб продезінфікувати руки), ножиці для паперу (для перерізання пуповини) та бинти. Коли привіз Яну і Єву до лікарні, рятувати довелося лікарів:). Вітайте — я вчергове став батьком! Тепер по–особливому!» — написав Стець у своєму профілі в соціальній мережі Facebook, щойно трохи оговтався від хвилювання.

У відповідь на сторінках Юрія та Яни одразу з’явилося кількадесят привітань і побажань від їхніх друзів, народних депутатів, громадських діячів, журналістів. Відтепер Юрія величають «героєм–акушером українського народу» і не тільки. Зокрема, брати Капранови написали: «As kruto as possible (у перекладі з «англо–українського суржика» — так круто, наскільки це тільки можливо)! Мужик!». Голова постiйної комiсiї Київської міської ради з питань культури та туризму Олександр Бригинець зазначив: «Прочитав про твої породільні подвиги!!! Ти справжній герой! Лицар ножа для паперу і горілки!!! Дівчатам здоров’я, а тобі радості!!!». Друзі Юрія ствер­джують, що йому тепер належить дати звання «Тата–героя». А деякі навіть пропонують ініціювати у Верховній Раді «фракцію акушерів».

Сам Юрій героєм себе не вважає — каже, просто іншого виходу не було. «Коли треба буде народжувати, то дзвоніть — я приїду, — втомленим, але щасливим голосом жартує пан Юрій у розмові з «УМ» на другий день після прийняття пологів. — Коли дружина зателефонувала, одразу поїхав до неї. Звісно, по дорозі охопили страх і паніка. Коли прибіг додому, Яна вже лежала на холодних кахлях у ванній і не могла підвестися. Ми живемо в приватному секторі, тому я чітко усвідомлював, що «швидка» не встиг­не доїхати, оскільки Київ — велике місто, в якому затори можуть виникнути будь–коли. Тому зібрався, взяв себе в руки, підклав під Янину спину килимок і рушник, аби їй було хоч якось зручніше, почав заспокоювати її, просити робити «вдих–видих», узяв необхідні підручні засоби — ну, а далі на світ з’явилася Єва. Потім ми поїхали до лікарні. Наразі з дружиною і донькою все добре. Зараз, коли мене вже попустило, перебуваю у стані легкого шоку і стресу, але все гаразд».