Потужна повінь, яка вже кілька місяців тероризує Таїланд, докотилася й до столиці. Під час екстреної наради урядовий Центр боротьби з повінню ухвалив рішення «пожертвувати» східними районами Бангкока заради порятунку центру. У результаті було відкрито три із семи шлюзів (два на річці Чаопрайя і один на одному з обвідних каналів). Провінцію Нонтхабурі, яка фактично є частиною Бангкока, а також східні райони міста — Мінбурі, Клонг Самва і Сай Май — затопило водою на рівні до двох метрів. «Ми зобов’язані врятувати центральні райони столиці, адже розташовані там банки, фінансові та управлінські установи будуть відігравати величезну роль у відновленні нормального життя після повені», — заявив один з керівників Центру, міністр інформації та інформаційних технологій Анудіт Накхонтхап.
Учора вранці прем’єр–міністр Таїланду Їнглак Чинават у телезверненні до мешканців Бангкока повідомила, що потік пробив шлюз у районі водопровідного каналу Клонг Прапа на північній околиці міста. У результаті канал розлився, і вода вздовж нього рушила в напрямку географічного центру столиці — районів Самс і Маккасан.
Станом на вчора по обіді на північ від Бангкока накопичилося понад 8 мільярдів кубометрів води, що стікає в море з більш високих північних територій країни. Столиця стоїть якраз на шляху цієї хвилі. Стараннями спеціальних служб та організованого ними місцевого населення Бангкок захищений шлюзами, триметровими земляними валами і бар’єрами з мішків із піском. Проте ситуація критична, і будь–якої миті вода може затопити й центр столиці.
Унаслідок найбільшого за останні півстоліття сезонного паводку, спричиненого затяжними зливами, у Таїланді загинуло вже понад 300 людей, ще близько 3 мільйонів вважаються постраждалими.
А ТИМ ЧАСОМ...
Кількість жертв повеней і зсувів, спричинених сильними зливами, що почалися більше тижня тому в Центральній Америці, сягнула 103 людей. Ще сімох вважають зниклими безвісти. Як повідомляє агенція «Ассошіейтед пресс», найбільше смертей зафіксовано в Гватемалі — 38. У Сальвадорі жертвами стихії стали 32 людини, в Гондурасі —15, в Нікарагуа — 13, у Коста–Риці — 5.