Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Із виходом нової книжки Едуарда Митницького вітає голова Спілки театральних діячів Лесь Танюк. (Фото Євгена ЧЕКАЛІНА. )
Книжка «Знати, для чого живеш...» — третя з авторської серії художнього керівника Театру драми і комедії Едуарда Митницького. Перша, «Майже відверто», охоплює період iз 1997 по 2003 рік, друга, «Туга за діалогом», відсилає читача у 2003—2006 роки. А своє найближче минуле Едуард Маркович зафіксував у збірці «Знати, для чого живеш...»: тут уміщені його найсвіжіші інтерв’ю та статті. Презентація новинки відбулася у Театрі драми і комедії. Формат – зворушливий діалог гостей та ювіляра (нещодавно Едуард Маркович відсвяткував 80–річчя) з елементами капусника від акторів театру.
«Для себе особисто я поділяю книги на дві категорії, — зізнався ведучий презентації Петро Миронов. — Перша — це коли перед тим, як узяти книгу, треба помити руки. І друга — коли руки хочеться помити після того, як книгу погортаєш. Збірка Едуарда Марковича належить, звісно, до першої категорії».
Одним із перших книжку Митницького проштудіював актор Театру драми і комедії Сергій Солодов. На презентацію виконавець ролі Наполеона прийшов із ґрунтовною доповіддю на тему «Митницизм та імперіокритицизм». Перемежовуючи свій виступ цитатами з книжки, актор слідом за режисером погодився з тим, що чим менше держава дає грошей на культуру, тим більше даватиме на міліцію, зізнався, що коли прочитав про нелюбов Митницького до джипів — змінив машину й озвучив мрiю автора зі сторінки 125: «Ах, були б гроші — я купив би цей театр». «Навіщо купувати — ми вам його даруємо», — великодушно відповів на такі мрії Солодов і побажав Едуарду Марковичу ще довго «сіяти вічне у межах розумного». Актор Андрій Мостенко у стилі Маяковського довів важливість збірки для сучасного суспільства і застеріг: «Эта книга тебя научит зло и добро различать, а если читать наскучит — телевизор не смей включать». Режиссер Олексій Лісовець віднайшов у книжці деякі суперечності — мовляв, ось Едуард Маркович говорить одне, а в наступному інтерв’ю його думки з цього ж приводу помітно різняться. І тут же зауважив, що для творчої людини, яка завжди у пошуку, це нормально.
Книжка «Знати, для чого живеш...» вийшла у видавництві LP Media. Як розповіла його директор Поліна Лаврова, цією книжкою видавництво розпочинає серію «Глядацька зала», присвячену театральному мистецтву. До редакційної колегії цієї серії запросили й Едуарда Митницького.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>