Цьогоріч фестиваль присвячується одному–єдиному манускриптові, що зберігається у Львові, — «Львівській лютневій табулятурі». Це одна з найбільших і найцікавіших збірок такого типу в світі. Вона була написана на межі XVI—XVII століть у Кракові. Саме на цей час припадає розквіт музичного інструмента — лютні.
«Ця збірка для нашого минулого, далекого та не дуже, виявилася особливою. Серед аматорів була мода на музику Ренесансу. І це виглядало досить підозріло для тодішньої влади, вони змушені були ховатися, як і рок–музиканти. Тож табулятура стала настільною книгою для музикантів, яким подобалась музика Ренесансу. Вона зберігалася дуже ретельно, але все одно люди робили копії, які мандрували від Львова й аж до Сибіру, — розповідає «Україні молодій» Роман Стельмащук, мистецький керівник фестивалю. — Свого часу збірка була придбана бібліотекою Львівського університету в одній з антикварних крамниць Відня. Тож, хоч фестиваль присвячується лише одній маленькій збірці, він несподівано виявився найдовшим за всі попередні. Це аж 14 концертів. Крім того, буде ще презентація фільму, який знімався два роки тому про фестиваль і взагалі про давню музику в Україні».
До початку концерту залишаються лічені хвилини, і майже увесь зал заповнений вдячними слухачами. Вони прийшли послухати Різдвяну месу з Вільнюської органної табулятури початку XVII століття. Цьогоріч до Львова з’їхалися виконавці з різних країн світу. «Лютніст Олег Тимофєєв зі Сполучених Штатів уже кілька років з нами співпрацює, як і дует лютністів із Варшави, — продовжує Роман Стельмащук. — Ще є львівські та київські виконавці, що грають на клавесині, на струнних інструментах. Приїде також цілий ансамбль барокових труб з Кракова. І ще багато–багато інших».
Тимофєєв брав участь у VII фестивалі давньої музики і з задоволенням приїхав до міста ще раз. «Це дуже важливо, що відбувається така подія, адже коли я вперше приїхав до України у 2009 році викладати в Києві старовинну музику, то з’ясував, що такої музики в Україні дуже мало, — розповідає «УМ» Олег Тимофєєв. — Ця музика поки що існує на такому початковому рівні. І цей фестиваль є чи не єдиним, що присвячений саме такій музиці».
Крім концертів, протягом фестивалю можна буде відвідати виставку дитячого малюнка «Барви музики бароко», виставку нотних рукописів і стародруків із фондів відділу стародруків наукової бібліотеки ЛНУ ім. І. Франка, презентацію CD «Музика габсбурзького Львова».
Фестиваль триватиме до 29 жовтня.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
