Цієї неділі на травертиновій скелі поблизу Свято–Онуфріївського храму у селі Рукомиш Бучацького району Тернопільської області з’явився незвичайний білосніжний барельєф під назвою «Палаючий повстанець». Про відзначені і благословенні Господом тамтешні місця з духовними й природними дивами «УМ» уже розповідала своїм читачам. Як і про трагічну історію одного з мешканців Рукомиша, бійця Української повстанської армії Юрія Михайлецького, який, переховуючись від помсти радянської влади, облаштував у скельній печері криївку і був змушений прожити там аж двадцять (!) років. А після того, як недоброзичливці його все–таки видали, він, щоб не здаватися, спалив себе живцем у кам’яній схованці.
Віктор Ющенко, вперше потрапивши до Рукомиша дорогою в Карпати і почувши цю історію від настоятеля Свято–Онуфріївської церкви отця Михайла Суканця, був вражений до глибини душі. І тоді ж він пообіцяв зробити все для того, аби на місці загибелі повстанця якнайшвидше з’явився гідний пам’ятник. Відтак незабаром до його виготовлення приступили майстри Львівської академії мистецтв. На позавчорашнє відкриття пам’ятника українському патріоту, який не пошкодував життя заради ідеї незалежності рідної землі, Віктор Ющенко, на жаль, приїхати не зміг.
«Хочу зложити подяку меценатам, які допомогли нам звести ці скульптури, і передусім Віктору Андрійовичу Ющенку, якого ми обрали почесним громадянином нашого села, і маємо від нього підтримку, — сказав отець Михайло Суканець під час освячення історичної скульптури. — Спільною ж працею зведений пам’ятник тепер завжди кликатиме нас до цього намоленого дідами й прадідами місця, щоб бачити, яку ціну платили наші земляки за те, щоб нині нам жилося вільно».
Від імені «Нашої України» перед земляками Юрія Михайлецького виступив голова політради партії Валентин Наливайченко. «На місці загибелі воїна УПА ми відчуваємо найважливіше для кожного з нас — гордість за те, що нашу волю, нашу незалежну державу виборювали такі відважні люди, — сказав він. — Повстанці не здавалися навіть тоді, коли гасла надія на побудову власної держави. Ми ж маємо нині усвідомлювати, що нація, яка не забуває своїх героїв, ніколи не загине. Ми повинні знати свою правдиву історію, щоб не стати рабами чужих імперій і не маємо права допустити заперечення історичної правди та зневажання героїв, які боролися за незалежність України. Це — моя особиста позиція і позиція партії «Наша Україна», яка захищала і надалі активно захищатиме національну пам’ять, гідність та інтереси українського народу.
Особлива увага Валентина Наливайченка до Рукомиша не випадкова. Це місце — незвичайне, благословенне й намолене. А Валентин Олександрович, як сказав, вірить, що саме така благодатна земля, де мали місце духовні й героїчні подвиги непересічних людей, і надалі плекатиме й свято берегтиме національний дух і віру у відродження й становлення сильної держави — України. Нині їй дуже бракує єдності навколо ключових наших цінностей — мови, історії, віри, культури. Але не у взаємному протистоянні й поборенні наша сила, а в єдності, націленій на творення й розвиток українського суспільства.
Світлана МИЧКО,
Петро ГОНЧАР