Хотіли Уолл-стріт, а захопили увесь світ

За те, щоб покласти на рахунок свої ж, зароблені потом і кров’ю, гроші, банк вимагає комісію. Зняти з банкомата — знову комісія. Переказати на рахунок хворої матері чи дитині, що навчається в іншому місці, — плати. Отримав кредит? Будь готовий до того, що, можливо, все подальше життя доведеться гарувати лише для того, щоб бути в змозі погашувати відсотки. А жити ж коли?!

Ці запитання ставлять собі не лише українці. Минулого уїк­енду багатотисячні демонстрації проти несправедливості фінансової системи, зажерливості банків та великих корпорацій прокотилися по всьому світу. Найбільше постраждала Італія — гарячий характер тамтешніх мешканців укупі з економічними негараздами та потребою затягувати паски, щоб держава не стала банкрутом, зрештою обернулися кривавими заворушеннями й сутичками з поліцією.

А починалося все з головної ньюйоркської вулиці банкірів, яку ще місяць тому зібралися «захопити» американські протестувальники. Арешти понад 700 учасників першої акції «Окупуй Уолл­стріт» не лише не розхолодили, а навпаки, консолідували обурених власною бідністю на тлі «їхнього» багатства людей. Адже після кризи 2008 року держава рятувала банки коштом платників податків. Тепер фінансові установи знову прибуткові, а ті, хто опосередковано рятував їх від краху, — ще більше страждають від економічного спаду та безробіття. І людям держава допомагати не поспішає, навіть навпаки — рекомендує затягнути паски, щоб знову допомогти їй уникнути дефіциту бюджету.

Надалі протестний рух набрав обертів і з НьюЙорка перекинувся на інші міста США, а звідти — й на інші країни як Нового, так і Старого Світу. 1516 жовтня на акції протесту вийшли мешканці не лише НьюЙорка, а й Сіднея, Гонконга, Токіо, Сеула, канадських Вінніпега, Торонто, Монреаля, Квебека тощо. Повстали Афіни, Мадрид, Париж, Дублін та багато інших столичних і просто великих міст планети. У скромній за розмірами Португалії на вулиці Лісабона та Порту вийшли 20тисячні демонстрації. У Брюсселі (Бельгія) учасники акції протесту «Нас 99 відсотків» (на противагу 1 відсотку багатіїв) закидали взуттям будівлю брюссельської біржі. А в столиці Великої Британії маніфестантів до будівлі Лондонської біржі не пустила поліція. Зате перед мітингувальниками виступив засновник викривального сайту «Вікілікс» Джуліан Ассанж. «Нам тут на Заході є чому повчитися в успішних організаторів «Арабської весни», — наголосив австралійський хакер. — Передусім — їхньому професіоналізму і цілеспрямованості в боротьбі з десятиліттями експлуатації й тортур».

У Римі протестні акції завершилися погромами: велика група людей, що відкололася від основної ходи, почала бити вітрини, палити авто («на ходу» підпалили й будівлю міністерства оборони), закидати поліцейських камінням та петардами. Ті у відповідь застосували сльозогінний газ та водомети. У підсумку —щонайменше 135 людей (більшість із них — правоохоронці) отримали поранення, півтора десятка учасників заворушень було затримано. Мерія Рима оцінила збитки, завдані під час суботніх заворушень, у два мільйони євро.

Загалом акції протесту проти жадібності й корумпованості «1 відсотка зажерливих» відбулися у понад 950 містах 82 країн світу.