Промайнув ще день чергової рiчницi Незалежностi України, та ось який парадокс: країна незалежна, а українцi — нi. У своєму вiтаннi по «телемлинку» Янукович навiть не заїкнувся про українцiв. Виходить, таких уже немає. Двадцять рокiв тому українцi ще були, а сьогоднi нацменшина, а насправдi окупанти, на догоду собi, нас, корiнну нацiю, знiвелювали. Де ж ти є, наш сьогоднiшнiй Тарас Бульба? Не завадило б уже запитати українське суспiльство: «Ну що, росiйськомовне та iнше без мозку українське байстрюче, допомогли вам московськi «брати», угро–фiно–монголи, яких ви привели до влади в Українi?» Ви гадали, обираючи чужих пройдисвiтiв, що ось чужинцi засукають рукави i кинуться наводити лад в Українi. Не вийшло. Рукави вони дiйсно засукали, щоб зручнiше було пiднести хитрунам дулю з маком пiд самiсiньку носяку, i пiсля цiєї процедури взялися з iще бiльшим завзяттям розкрадати Україну. Для того, щоб витягти економiку з прiрви, в яку самi ж її туди i турнули, шукають не як її оживити, а хто заважає тiй одужати! Вихiд таки знайшли для себе найлегший — всi свої негаразди звалити на плечi «розжирiлих» пенсiонерiв. Тепер будуть давити й давити винуватцiв. Чим швидше i бiльше виздихає пенсiонерiв, тим легше й повнiше, на їхню думку, держава вилiзе з того лайна.
Українцi! Коли ж ви наберетеся розуму? Не лiзьте в обiйми до «старшого брата», якого до 1654 року ми й знати не знали, бо обiйми московськi — це обiйми надспрута. Не пишiть скиглячi звернення до Януковича, будь ви вченi i не дуже, бо українцiв для них не iснує, ми є отара баранiв i наше бекання там не чують. Давайте обирати собi свого чабана. Робiмо висновок. До речi й до вiдома росiйськомовних українцiв, хто гадає, що вiн розмовляє на вишуканiм «вєлiком i магучєм», а насправдi лише пiдлещується до зайд. Руський язик — це калька української i болгарської мови з домiшками нiмецької, французької, англiйської та залишками своєї угро–фiнської i монгольської. Отi московськi теревенi про старослов’янську мову — нiби тiльки вони є прямими родоначальниками її — суцiльнi вигадки i брехня...
Найогиднiше сьогоднi в Українi, коли серед нас знаходяться виродки, якi, щоб сподобатися «братам», плюють у нашу українську криницю, тобто паплюжать мову, iсторiю, культуру. Чого тiльки вартий отой невмиваний писака Дереза та член донецької партiї ХАМелеонiв Кругосiченко...
Анатолiй ЖИВОГЛЯД,
пенсiонер, дитина вiйни
Кам’янка–Днiпровська,
Запорiзька область