Атомна панацея

Медичні ізотопи, виробництво яких поступово налагоджує Національний науковий центр «Фізико–технічний інститут» і гама–камери, що випускає Науково–технологічний комплекс «Інститут монокристалів», дають можливість Україні самостійно створювати ядерні медичні центри. Для держави, яка на підтримку здоров’я нації виділяє всього лише три відсотки ВВП, — це, без сумніву, добра новина, оскільки найсучасніші методи лікування, створені на межі фізики та медицини, через дорожнечу атомних технологій можуть дозволити собі наразі тiльки багаті держави.

Запрошення до камери

Статистика збільшення кількості хворих на різні недуги в Україні своєю динамікою «вбиває» не менше, ніж самі хвороби. Скажімо, щороку у нас фіксують більше 160 тисяч нових випадків появи злоякісних пухлин і водночас майже 100 тисяч пацієнтів онкологічних клінік за цей же період помирають від раку. Фактично у кожного з них був би шанс вижити, якби смертельну хворобу виявили у зародку. На сьогодні це може зробити лише ядерна медицина, яка в Україні через високу вартість радіофармпрепаратів та спеціального обладнання тільки починає ставати на ноги. Процес «пішов би» набагато швидше, якби вітчизняна медична галузь віддавала перевагу розвитку власного потенціалу, а не орієнтувалася на закупівлю імпортних аналогів.

Ситуація і справді склалася парадоксальна. Випуск гама–камер, які дозволяють не лише зафіксувати вже проявлену хворобу, а й спрогнозувати її можливий розвиток у здоровій тканині, вчені інституту сцинтиляційних матеріалів (підрозділ НТК «Інститут монокристалів». — Авт.) освоїв ще на початку 2000–х років. Про те, що ця вітчизняна фірма «віників не в’яже», свідчить і такий факт: саме тут сцинтиляційні кристали для ядерної медичної апаратури закупляють провідні виробники цієї техніки «Філіпс», «Сіменс» та «Дженерал Електрик». Власне, і 90 відсотків гама–камер, що працюють наразі в Україні, виготовлені у стінах цього НДІ. Про їх якість фахівці відгукуються досить схвально. «У нас працює дві гама–камери харківського виробництва, — каже головний лікар Інституту медичної радіології імені Григор’єва Леонід Васильєв. — Відгуки про їхню роботу непогані. За дизайном вони поступаються іноземним, але за технічними характеристиками — ні».

Ще один плюс — ціна питання. За словами завідуючого лабораторією іонізованого випромінювання Інституту сцинтиляційних матеріалів Олександра Дьоміна, харківська гама–камера наразі коштує 250 тисяч доларів, а імпортна — удвічі дорожче. Але, незважаючи на це, у 2005 році інститут припинив їх випуск через скасування пільг технопаркам і тому, що Міністерство охорони здоров’я прийняло рішення купувати імпортні аналоги. У результаті харків’янам вдалося випустити лише 34 гама–камери для України і ще кілька — для російських замовників. Інтерес до цієї техніки за кордоном зберігається і зараз, проте, маючи проблеми з фінансуванням, інститут не може налагодити на відстані пристойну роботу своїх сервісних центрів. Тому випуск унікальних приладів тут призупинили п’ять років тому. Відновити виробництво, за словами пана Дьоміна, харків’яни можуть усього за кілька місяців. Їхні потужності розраховані на випуск 10 гама–камер у рік, але за умови, що НДІ отримає відповідне замовлення і необхідні кошти.

Надія на прогрес у вчених є, але поки що лише теоретична. Як повідомив заступник голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації Борис Гриньов, Міністерство охорони здоров’я планує закупити у НТЦ «Інститут монокристалів» 25 діагностичних гама–камер. Цими днями розглядається державна програма імпортозаміщення, і Міністерство економіки вже подало перші варіанти документа до Кабміну. Питання виробництва харківських приладів для ядерної медицини «проходять» у згаданій програмі окремим пунктом. То ж залишилося дочекатися остаточного вердикту на державному рівні.

Водночас фахівці визнають: збудувати у кожному регіоні повноцінні центри ядерної медицини за теперішнього рівня фінансування галузі практично не можливо. Є, правда, не ідеальні, проте компромісні, варіанти рішення проблеми. Скажімо, можна відкрити приватні клініки для обраних, обладнавши їх за останніми вимогами техніки, але вони будуть доступні в Україні одиницям. Можливий і більш соціальний проект, але тоді доведеться відмовитися від медичних стандартів розвинутих країн, що негативно вплине на якість наданих послуг. Тому Леонід Васильєв пропонує піти шляхом створення міжрегіональних центрів ядерної медицини. На його думку, дорогу апаратуру краще не розпилювати по окремих лікарнях, а збирати у стінах великих діагностичних клінік. Тоді допомога хворим буде ефективнiшою.

Зі світу по приладу

Успіхи ядерної медицини дуже залежать від наявних на міжнародному ринку радіофармпрепаратів. Йдеться про так звані медичні ізотопи, після введення яких в організм людини гама–камера може «зчитувати» хвороби навіть на початковій стадії розвитку. Не менш цінні і лікувальні властивості цих унікальних речовин, оскільки на відміну від тієї ж хіміотерапії, вони знищують лише пошкоджені хворобою клітини, не зачіпаючи здорові. Аби налагодити їх виробництво, потрібні чималі кошти, тому дозволити собі це можуть сьогодні не всі країни, про що свідчить і статистика: половину всіх ізотопів сьогодні виробляють у США, решту — Євросоюз, Росія та Індія разом узяті.

Україна, яка стояла біля витоків створення ядерних технологій (ізотопи — це атоми зi зміненою кількістю нейтронів), поки що змушена закуповувати їх за кордоном. Але ситуація може змінитися вже найближчим часом. Днями стало відомо, що Юліхський дослідний центр iз Німеччини передав ННЦ «Фізико–технічний інститут» циклотрон, при допомозі якого у Харкові можна буде налагодити випуск медичних ізотопів, зокрема і для радіонуклідної томографії. Останній вид діагностики дуже «лояльний» до людини, оскільки напіврозпад ПЕТ–ізотопів після введення їх в організм становить усього лише 2 хвилини, у той час коли альтернативні речовини можуть затримуватися до 6 годин. «Це означає, що майже одразу після того, як ізотопи виконують свою діагностичну функцію, їх кількість в організмі стає мінімальною, — каже директор НЦ «Циклотрон» ХФТІ Юрій Петрусенко. — До того ж, чутливість ПЕТ дуже висока. Зокрема відкривається можливість визначити ракові клітини на нульовій стадії їх розвитку, використовуючи процеси метаболізму».

Наразі в Україні поки що немає жодного реально діючого центру ПЕТ у той час, коли у США, наприклад, їх уже більше тисячі і там мають намір організувати цей вид діагностики на тому рівні, як у нас зараз проводять флюорографію.

У харківському інституті вже підшукали приміщення, де розмістять німецький «подарунок», і після того, як у ньому зведуть необхідний бетонний захист, можна буде налагоджувати технологічну частину установки. Виробництво ізотопів на циклотроні стало можливим і завдяки тому, що раніше саме той Юліхський центр передав харків’янам прискорювач електронів.

Але справжній прорив у сфері виробництва вітчизняних ізотопів станеться за кілька років. Як «УМ» уже повідомляла, в обмін на велику партію високозбагаченого урану, що зберігається у ХФТІ, уряд США пообіцяв допомогти збудувати у стінах цього наукового центру ядерну установку «Джерело нейтронів». Недавно Держсекретар Хіларі Клінтон і глава Міністерства закордонних справ Костянтин Грищенко підписали меморандум про взаєморозуміння у питаннях ядерного співробітництва. Згідно з цим документом, США надасть технічну і фінансову допомогу інституту (йдеться, більше, ніж про 60 мільйонів доларів) уже до березня наступного року. А кінцевий запуск унікальної установки заплановано на 2014 рік. Якщо цим планам судилося збутися, то в Харкові буде налагоджено випуск близько 50 видів медичних ізотопів, які використовуватимуться для лікування раку та інших тяжких хвороб. За словами заступника директора Харківського фізико–технічного інституту Івана Карнаухова, цей науковий центр планує відкрити кілька медичних палат, де люди зможуть проходити лікування швидкодіючими ізотопами.

Тобто багатообіцяючі перспективи Харківського фізико–технічного інституту разом з уже наявними можливостями Інституту монокристалів можуть бути стартом для розвитку вітчизняної ядерної медицини на тому рівні, як вона вже давно існує в розвинених країнах. До речі, у Росії сучасний ядерний лікувально–діагностичний центр заплановано відкрити вже наступного року.