Навіть якщо вам здається, що капуста на наших городах родила завжди, це не так. Дуже давно овоч з незліченною кількістю одяганочок прийшов до нас із Середземномор’я. Звідти і легенда, що найяскравіше характеризує капусту. Переповідають, що найвлучніший стрілець iз війська Олександра Македонського, який навчав молодих воїнів найкраще стріляти і сам влучав у ворога з першого разу, зовсім занедужав. Став неповоротким, гладким, не міг вилізти на коня. Полководець дуже занепокоївся цим, скликав раду старійшин і відправив кудись п’ятьох із них. Ті повернулися за тиждень iз мішком дивних круглих качанів, по одному з яких щодня почав з’їдати товстун. Дуже швидко він схуд, набув своєї колишньої хвацькості і знову став влучати у найдальшу ціль. Як ви здогадалися, диво–ліками стала звичайна білокачанна капуста. Вона містить у собі особливу кислоту — тартронову, яка перешкоджає перетворенню вуглеводів у жири. Тому той, хто їсть капусту, ніколи не буде гладким. Узагалі цей овоч — природний омолоджувач організму, про це свідчать сучасні дослідження науковців. Але на наших столах страви з капусти з’являються не лише через це. А тому, що хрумка і солодкувато–кисла квашена капуста, тушкована з реберцями, ніжні соковиті голубці, пиріжки і вареники з капустою та грибами — це просто неймовірно смачно.

Великий чан зi свіженьким молоком стоїть на вогні. Воно щойно видоєне та охолоджене дідівським способом — в холодній воді. Для приготування швейцарського сиру молоко не пастеризується, тобто його не нагрівають до 80—90 градусів, адже тоді втрачаються всі найнеобхідніші для людини вітаміни та мікроелементи.