Тисячі єгипетських християн — коптів — вийшли вчора на вулиці Каїра, щоб узяти участь у жалобній процесії. Представники релігійної громади, яка, за різними даними, налічує від 6 до 10 відсотків населення Єгипту, ховали своїх одновірців. Щонайменше 25 коптів стали жертвами міжрелігійних сутичок, що спалахнули наприкінці минулого тижня.
Християни в Країні фараонів завжди почувалися незатишно. Попри те, що їхні предки оселилися в Єгипті за сотні років до появи там нинішніх господарів — мусульман, які захопили Єгипет 641 року. Тож пророк Мухаммед ще й на світ не з’явився, коли на берегах Нілу вже мешкали послідовники Христа (за переказами, християнство в Александрії проповідував ще євангеліст Марк). До речі, самі копти вважають себе справжніми нащадками фараонів, на відміну від арабів, які не мають із давньою єгипетською цивілізацією нічого спільного. До речі мусульманські завойовники Єгипту спершу взагалі не вживали слова «єгиптянин», називаючи населення загарбаної країни винятково коптами.
Відтоді ставлення завойовників до місцевих християн дедалі погіршувалося — їх якщо й не зневажають, то принаймні недолюблюють. Так було й за правління президента Хосні Мубарака, але після його повалення внаслідок революції на початку цього року ситуація значно погіршилася. Можливо, тому, що радикальні ісламісти, яких скинутий глава держави «тримав у чорному тілі», відчули вседозволеність і навіть більше того — шанси повністю прибрати владу до своїх рук. Адже заборонена раніше партія «Брати–мусульмани», здобувши після революції легальний статус, тепер користується чи не найбільшою підтримкою населення. Тож очікування коптів на те, що «після Мубарака» їх, активних учасників антипрезидентських протестів, «заповажають», м’яко кажучи, не справдилися. Хоча на площі Тахрір християнські богослужіння проводили нарівні з намазами, і прихильники різних релігій одне одного щиро любили й поважали — просто як у нас на Майдані...
А вже невдовзі після перемоги революції почалося розчарування: мусульман не задовольняє соціальна політика тимчасової військової влади, християн — релігійна... Повідомлення про напади на коптські храми, примусове «перехрещення» в іслам коптських дівчат тощо надходять дедалі частіше, особливо з провінції. А минулої неділі протистояння сягнуло апогею — у результаті сутичок біля будівлі телецентру в Каїрі загинуло щонайменше 36 людей (більшість із них — копти), ще близько 330 отримали поранення. Приводом для масових протестних виступів коптів, яких до телецентру прийшло понад 10 тисяч осіб, став міжконфесійний конфлікт у селі Ель–Марейнаб поблизу Асуана на півдні країни. Тамтешні мусульмани пограбували і спалили місцеву християнську церкву, після чого губернатор Асуана заявив, що храм було зведено без дозволу, тому поновлювати його влада не збирається. У відповідь на протести коптів в ефірі державного телебачення з вуст диктора пролунала заява із закликом до всіх мусульман «вийти і звільнити місто від християнських демонстрантів».
Багато хто на цей заклик відгукнувся, і на вулицях Каїра почалося криваве протистояння. А силовики, які нібито мали покласти край заворушенням, лише докинули хмизу в багаття, поранивши десятки людей. Таких жорстоких міжрелігійних сутичок у Єгипті не бачили щонайменше з 1970–х.
Збагнувши, що справа зайшла надто далеко, Вища військова рада зібралася на надзвичайне засідання. Згідно з рішенням тимчасового уряду, розслідування безладів поблизу каїрського телецентру вестиме військова прокуратура, а учасники сутичок постануть перед військовим трибуналом. Міжнародні оглядачі попереджають: ще трохи, і справа може дійти до громадянської війни. Або принаймні до зриву виборів, початок яких заплановано на 28 листопада. А в чому вже точно сумніватися не випадає, то це в тому, що вся ця ситуація не найкращим чином вплине на туристичну галузь, яка щойно почала потроху оговтуватися від величезних збитків під час революційного простою. Принаймні курортники з «цивілізованих» країн Заходу знову починають відмовлятися від уже замовлених путівок...