Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Після завершення своєї активної присутності в культурному керівництві екс–начальник Київського управління культури та екс–керівник Головної служби гуманітарної політики секретаріату Президента України Олександр Биструшкін зосередився на ідеї, роботу над якою розпочав iще кілька років тому. Зусиллями Олександра Павловича шанувальники українського слова змогли поповнити свої колекції аудіодисками «Твої сини, Україно, твій біль, твоя слава», де Биструшкін об’єднав творчість Тараса Шевченка, Івана Франка, Василя Стуса, іншими тематичними збірками... Днями народний артист України представив свою чергову роботу — СD «І Україна їх почує», цього разу Олександр Биструшкін читає поезію шістдесятників.
Поезії до цієї збірки Биструшкін підбирав сам. «Обрати три–чотири вірші, які б показали обличчя того чи іншого поета, його літературний профіль, дуже непросто, — зауважив на презентації диску Борис Олійник. — Авторові й виконавцю це вдалося». Окрім творів самого Бориса Ілліча, тут уміщено також вірші Василя Симоненка, Леоніда Кисельова, Миколи Вінграновського, Івана Драча. У виконанні Биструшкіна знані поезії звучать проникливо і переконливо, а часом — по–новому. Пам’ятаєте новорічну баладу Івана Драча «Крила»? У контексті сучасному, коли матеріальне безапеляційно взяло гору над духовним, історія про подаровані крила звучить особливо болісно.
«...Та Кирило з сокирою жив,
На крилах навіть розжився —
Крилами хату вшив,
Крилами обгородився.
А ті крила розкрали поети,
Щоб їх муза була небезкрила,
На ті крила молились естети,
І снилося небо порубаним крилам».
У музичному оформленні аудіоальбому використано музику Валентина Сильвестрова, Володимира Івасюка, Віталія Губаренка та Володимира Губи, у художньому оформленні — роботи художника–шістдесятника Георгія Якутовича. Передмову до збірки написав Сергій Гальченко.
Була ідея залучити до цього альбому і поезію Ліни Костенко. Пані Ліна ініціативу підтримала, але забажала сама підібрати вірші. Трішки з цим не встигла, а тому співпрацю з поетесою Биструшкін відклав на майбутнє. Серед найближчих планів Олександра Павловича — аудіоальбоми, присвячені творчості Ігоря Римарука та Василя Герасим’юка, а також новелам Василя Стефаника.
Наклад диска «І Україна їх почує» — одна тисяча примірників. Небагато, тож варто подбати про те, щоб їх отримали ті, кому вони адресовані. «Ми маємо звернутися до Міністерств освіти та культури, щоб ті закуповували такі диски, вони мають бути в школах, у бібліотеках, мають бути доступні, — запропонував під час презентації директор Інституту літератури ім. Шевченка Микола Жулинський. — Такі діалоги з літературою надзвичайно потрібні».
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>