Холодне шампанське грає у кришталевому фужері. Ви вмочуєте яскраву полуничку у збиті вершки, смакуєте її і запиваєте вишуканим напоєм... Якесь дежа вю. А, так це ж кадр із фільму «Кралечка»! Насправді все відбувається за трохи іншим сценарієм: верандочка заміської дачі, на дерев'яному столі — полумисок щойно зірваних з грядки полуниць, ще гарячих від літнього сонця, келих прохолодного торішнього домашнього вина. Ви насолоджуєтесь літом, сонцем, дарами рідної землі...

...Міс Марпл готує в садочку чай і чекає своїх колежанок, щоб пригостити їх бісквітом й обговорити місцеві новини. Читаючи Агату Крісті, я так ясно уявляла цю картину, що навіть відчувала легкий аромат бергамоту і запах тістечок. І яким же було розчарування, коли я дізналася, що моє уявлення про класичний англійський бісквіт таке ж далеке від оригіналу, як, скажімо, моє тлінне тіло від життя на Марсі. Він навіть у десятому наближенні не нагадує звичну для нас продукцію Харківської бісквітної фабрики. Що ж, вік живи — вік навчайся. Спішу поділитися своїми знаннями і з вами, шановні читачі «Смачного життя».