Стандарти «напівдемократії» в українському виборчому процесі фактично визнані нормою: позавчора Центральна виборча комісія підтвердила результати довиборів у 136-му окрузі, відмовившись таким чином задовольнити скаргу кандидата в народні депутати Володимира Рондіна.
Як уже розповідала «УМ», «зелений» депутат Одеської міськради Рондін, який вважався одним із двох ставлеників влади, 30 травня програв ще більш провладному заступникові «губернатора» Антонові Кіссе. Однак, на думку пана Володимира, порушень, зафіксованих у день виборів, цілком достатньо для скасування результатів. А дії ЦВК, яка визнала ці порушення «несуттєвими», кандидат-невдаха назвав «непрофесійними».
За словами Рондіна, в окрузі, зокрема, не були оновлені виборчі списки, тому значна частина виборців не змогла проголосувати: «Цілі мікрорайони залишились без права голосувати. Якщо окружна комісія вирішила, що це «несуттєво» впливає на результати виборів, то Бог їй суддя».
Окрім того, «срібний призер» довиборчих перегонів в інтерв'ю «Німецькій хвилі» відзначив, що має підтверджені факти масових підкупів студентів. Проблеми зі списками, у яких не значилися цілі багатоквартирні будинки, відзначала й Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова, й інші незалежні (та й залежні) спостерігачі. Що ж до студентів, то, як припускає інтернет-видання «Українська правда», до їхніх послуг адмінресурс вирішив вдатися тоді, коли стало очевидно, що явка виборців рекордно низька і результати можуть виявитися абсолютно несподіваними для влади. Тому надвечір виборчої неділі до деяких дільниць під'їхали автобуси з молоддю, яку, за свідченням спостерігачів від «Нашої України» та Компартії, буквально «лаштували в шеренги» й групами заводили на голосування. Як зізнавався дехто з таких «організованих» виборців, до виборчого процесу їх залучали одразу й батогом, і пряником: за відданий голос платили по 20-25 гривень, а за неявку погрожували відрахувати з навчального закладу.
Однак для Центрвиборчкому такі «дрібниці», схоже, особливого значення не мають. Справді, порівняно з тим, що робилося в Мукачеві, подібні порушення здаються незначущими. Але виникає питання: а чи не для того, випадково, й був влаштований «беспредел» у закарпатському містечку, щоб потім ставити його за приклад всім, кому не до вподоби виборчі «мінуси» на зразок одеських?
До речі, Володимир Рондін з рішенням ЦВК не згоден і планує оскаржити його в суді.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
