Миролюбність на трьох

11.10.2011
Миролюбність на трьох

Прогнози експертів, які пророкували цьогорічну Нобелівську премію миру інтернет–організаторам революцій у Північній Африці, не справдилися. Ні колишньому співробітнику відділення компанії Google у Єгипті Ваелю Гоніму, ні туніській блогерці Ліні Бен Мені, які відіграли велику роль у спонуканні до «Арабської весни», 10 мільйонів шведських крон (близько 1,45 мільйона доларів США) не дісталося. Хоча революційні настрої на рішення Нобелівського комітету вплив таки справили. Премією миру було вирішено нагородити одразу трьох лауреаток, які активно борються за права жінок в Африці та на Близькому Сході: президента Ліберії Еллен Джонсон–Серліф, активістку ліберійського жіночого руху за мир Лейму Гбове та єменську опозиціонерку Тавакул Карман.

72–річну очільницю Ліберії вважали однією з фаворитів Нобелівського комітету ще напередодні оголошення імен цьогорічних переможниць. Вигравши вибори 2005 року, Джонсон–Серліф стала першою жінкою–президентом на Африканському континенті. До цієї перемоги Еллен ішла довго. 1985 року її, тоді міністра фінансів Ліберії, за різку критику правлячого на той час у країні військового режиму засудили до десяти років ув’язнення. Згодом цей вирок замінили на вигнання з країни, і повернутися додому дисидентка змогла тільки 1997–го.

Щоправда, в самій Ліберії новина про вручення президенту «мирного» «Нобеля» далеко не в усіх викликала ентузіазм. Адже Джонсон–Серліф часто критикують за те, що так і не спромоглася привести країну до національного примирення. До речі, зараз у Ліберії триває виборча кампанія: Еллен балотується на другий президентський термін, попри те, що п’ять років тому обіцяла більше не висуватися.

Зате нагородження Лейми Гбове питань не викликало: ліберійці її дуже поважають. А очільниця єменської організації «Журналістки без пут» Тавакул Карман стала першою арабською жінкою, що отримала Нобелівську премію миру.

Загалом на нагороду в цій номінації цього року претендував 241 кандидат (з них 53 — громадські та міжнародні організації). Вручення нагород відбудеться 10 грудня, в день смерті засновника премії Альфреда Нобеля. На відміну від Нобелівської премії в інших категоріях (хімія, фізика, фізіологія та медицина, література, економіка), які особисто вручає претендентам король Швеції на церемонії у Стокгольмі, премією миру лауреатів нагороджує голова Норвезького нобелівського комітету. Церемонія відбувається в мерії Осло в присутності короля Норвегії та членів королівської родини.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>