Нерухома «Платформа»

11.10.2011
Нерухома «Платформа»

У кризові часи в демократичних державах правлячій політичній силі рідко вдається втримати владу на чергових виборах. Адже хоч би якими правильними були її дії, виборці однаково пов’язують усі негаразди з чинним керівництвом держави. Проте польська «Громадянська платформа» довела: зберігати довіру народу, будучи при владі, таки можливо. На парламентських виборах, що відбулися в Польщі минулої неділі, «ГП» впевнено здобула перемогу. Після підрахунку 93% бюлетенів партія прем’єр–міністра Дональда Туска та президента Броніслава Коморовського здобула 39% голосів виборців. Найближчі переслідувачі й найзатятіші опозиціонери з «Права і справедливості» Ярослава Качинського перетнули позначку в 30%. При цьому явка на виборах була досить низькою — близько 48%.

Згідно з польським законодавством, уряд формує партія, що перемогла на виборах. Це означає, що вперше з 1989 року чинний прем’єр–міністр Польщі збереже свою посаду. Хоча для більшості в 460–мандатному Сеймі тих 200 із гаком місць, які отримає «Громадянська платформа» після остаточного підрахунку голосів, буде замало. Отже, доведеться з кимось єднатися. Як припускають аналітики, найвірогідніше, «ГП» залишиться в коаліції з Партією селян, яка здобула понад 8,5% голосів виборців (близько 30 місць).

Не чекаючи на офіційні підсумки голосування, які, швидше за все, оприлюднять 11 жовтня, Дональд Туск оголосив про перемогу своєї політичної сили, а Ярослав Качинський визнав поразку. Польські політологи називають чергову невдачу брата загиблого в Смоленській катастрофі 10 квітня 2010 року Леха Качинського остаточним розгромом і пророкують лідерові «ПіС» поступовий спад політичної активності.

Окрім названих вище партій, до парламенту з 8,2% голосів (при 5–відсотковому бар’єрі) проходить також Союз лівих демократичних сил, очолюваний чинним віце–прем’єром Вальдемаром Павляком.

А чи не найбільшою сенсацією, хоча й добре передбачуваною з огляду на передвиборчі рейтинги, стало третє місце Руху Палікота — партії, яку створив колишній однопартієць Туска, мільйонер Януш Палікот. Набравши майже 10% голосів, ексцентричний політик довів, що передвиборчі обіцянки легалізувати легкі наркотики та забезпечити безкоштовну роздачу презервативів можуть складати потужну конкуренцію серйозним програмам економічних і політичних реформ. Хоча, на думку експертів, саме успіхи в економічній політиці допомогли правлячій «Громадянській платформі» втриматися при владі. Адже, попри загальноєвропейську кризу, економічне зростання в Польщі цього року сягнуло 4%.

 

АВТОР СЕНСАЦІЇ

46–річний випускник філософського факультету Католицького університету Любліна, екс–власник винно–горілчаного бізнесу, мільйонер Януш Палікот у політиці вже не новачок. 2005 року він вступив у партію «Громадянська платформа» і був обраний від неї депутатом польського Сейму. Через рік продав свою частку в бізнесі і з головою поринув у парламентську діяльність. Щоправда, відомий не так своєю законотворчістю, як екстравагантними витівками та висловами.

Зокрема, Палікот кілька разів звинувачував покійного президента Польщі Леха Качинського в алкоголізмі, а його брата Ярослава — в гомосексуалізмі. Польська преса охрестила його «головним політичним блазнем», а однопартійці з «Громадянської платформи» потайки мріяли здихатися скандального соратника.

Рік тому Палікот сам вийшов із партії і 2 жовтня 2010 року скликав конгрес на свою підтримку, участь у якому взяло понад 4 тисячі однодумців. Тоді ж було оголошено про створення руху «Сучасна Польща» як основи для нової політичної партії.

На парламентські вибори 2011 року «Рух Палікота» пішов із програмою, в якій, зокрема, обіцяв скасувати уроки релігії, запроваджені в школах католицькою церквою, змусити її платити податки, легалізувати марихуану та інші легкі наркотики, узаконити шлюби між представниками сексуальних меншин, ліквідувати Сенат і скоротити кількість депутатів Сейму тощо. Також Януш Палікот пообіцяв у разі своєї перемоги забезпечити безкоштовну роздачу презервативів та безкоштовний інтернет для всіх поляків. Щоправда, жодного разу не уточнив, з яких джерел держава братиме фінансування на виконання цих «цяцянок».

Як зазначають соціологи, найбільшою популярністю «прогресивна» програма «Руху Палікота» в католицькій Польщі користувалася серед молоді. З тих понад 1,3 мільйона виборців, що за нього проголосували, переважна кількість — люди від 18 до 25 років. Згідно з опитуваннями, за Палікота віддав свій голос кожен четвертий поляк такого віку.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>