«Богдане Сильвестровичу, ми ваш ювілей святкуємо вже півтора місяця», — зауважив на урочистому вечорі директор Театру імені Франка Михайло Захаревич. «Мало», — парирував Ступка і був правий на сто відсотків. Своє сімдесятиріччя Богдан Ступка відзначив 27 серпня. І з того часу отримав сотні вітальних дзвінків, телеграм, електронних листів... А ювілейний вечір актора «Концерт №70 від Ступки», який відбувся минулої п’ятниці, через обмеження в часі також не зміг надати можливість усім бажаючим озвучити свої компліменти на адресу Богдана Сильвестровича...
Урочистості на честь Ступки пройшли у форматі джазової імпрези. Таку «обгортку» для ювілею актора обрали не просто так. Річ у тім, що в часи своєї буремної львівської молодості нинішній художній керівник Театру імені Франка захоплювався джазом і був типовим неформалом, усвідомленим стилягою, який носив власноруч звужені дідусеві штани і якого ледь не вигнали з навчання після того, як зі своєю майбутньою партнеркою Наталією Лотоцькою він станцював рок–н–рол. Актор, який протягом усього вечора просидів за ударною установкою, згадував своє рідне «місто заборонених зачісок, одягу, звичок», яке подарувало йому дружину Ларису, вірного друга, колегу та вчителя Сергія Данченка і яке залишилося з ним назавжди. Власне, найчисленнішою делегацією того вечора були саме львів’яни: від театру Заньковецької, де служив Богдан Сильвестрович, його вітали директор Андрій Мацяк, актори Богдан Козак, Борис Нірус та інші, а ще поздоровити Ступку приїхали юні артисти з ансамблю «Цьомочки», які зворушливо розповідали, що хочуть бути схожими на Ступку і планують усі разом записатися до школи №28, де колись навчався нинішній ювіляр.
Разом зі Ступкою на сцені були його син Остап Ступка, який узяв на себе роль конферансьє, онуки Дмитро та Устина (дівчинка заспівала для діда хіт iз репертуару Стіві Уандера). А у ложі для почесних гостей сиділа його дорога Лариса, якій Богдан Сильвестрович раз по раз посилав повітряні поцілунки. «Якби не Лариса — я б зараз не сидів тут перед вами», — публічно визнав Ступка.
Офіціоз на «Концерті №70 від Ступки» було зведено до мінімуму: міністр культури Михайло Кулиняк зачитав очікувані привітання від нашого політикуму і дещо несподіване — від Президента Білорусі Олександра Лукашенка, а голова КДМА Олександр Попов подарував винуватцю торжества скульптуру Миколи Гоголя авторства Володимира Чепелика, принагідно зауваживши, що свого «Тараса Бульбу» письменник написав для того, щоб згодом головну роль в однойменному фільмі виконав Богдан Ступка. Відеопривітання Богдану Сильвестровичу надіслали російські колеги Сергій Гармаш, Галина Волчек, Костянтин Райкін, Олександр Калягін, Геннадій Хазанов, Леонід Ярмольник, Михайло Швидкой та інші. Роберт Стуруа привіз для давнього друга грузинську чачу і особисто зіграв уривок з «Регтайму» Гії Канчелі. Художник Сергій Якутович презентував пілотний примірник альбому, де вміщені фото та малюнки, присвячені життю і творчості Ступки.
Богдана Сильвестровича вітали також скрипаль–віртуоз Василь Попадюк, співачка Жанна Боднарук, лідер «ВВ» Олег Скрипка, який свого часу навіть грав у виставі «Наталка–Полтавка» Театру імені Франка, гурт «Піккардійська терція»... А франківська «народна самодіяльність» під управлінням Олеся Задніпровського підготувала жартівливе привітання на музику з кінофільму «Службовий роман», де, зокрема, були й такі слова: «У Богдана нет дурных изъянов, каждый недостаток — благодать. Добрый Бодя, трезвый или пьяный — надо благодарно принимать». А ще відкрили на його честь прижиттєвий пам’ятник — знову ж таки, жартівливий, з картону. За словами Олеся Задніпровського, найкраще місце для нього — біля фонтана у сквері театру. Бо енергія у ювіляра, незважаючи на паспортні дані, б’є фонтаном.
...Одне з найпопулярніших привітань від учасників вечора, як безпосередніх, так і заочних, звучало так: «Ми бажаємо собі якнайбільше зустрічей із вами, шановний Богдане Сильвестровичу». До цих слів у повному складі приєднується і колектив «України молодої».