Аби сайт не назвали «Арбузов»...

«Кожен iз нас має «свій» невеличкий «обмінник», у якому можна швидко і без зайвих документів «скинути» чи купити валюту: клієнти платять то гривнями, то євро. А потрапляти в базу даних ніхто не хоче. Хоча й розуміємо, що, радше за все, жодного обліку клієнтів «обмінників» ніхто не веде», — сказав підприємець Ігор В.

Утiм якщо глянути на ситуаціюю глобально, то кожен українець, який забув удома паспорт і тому не зміг продатити сто доларів із сімейних заощаджень чи купити 50 євро синові у турпоїздку, може пишатися собою: він приклався до порятунку держави! Точніше, її золотовалютних запасів, які з настанням осені стали стрімко зменшуватися — а точніше, на 8,5% за один лише вересень. Причина — погіршення торговельного балансу, коли країна стала менше експортувати, ніж імпортувати. Черговий прорахунок влади вирішили долати силами синів і дочок, а також гостей нашої країни. Адже система обміну валюти за паспортами мала на меті віднадити наших співвітчизників від згубної звички конвертувати гривню в іноземні грошові одиниці.

Як і кожна погано підготовлена новація, «паспортно–валютний» обмін спричинив чималі незручності. Особливо, для іноземців, яким відмовляли міняти іноземні купюри без якихось спеціальних бланків, яких не було в деяких банках. Самі ж комерційні банки на тему наявності чи відсутності спецбланків говорять вкрай неохоче. «Насправді ж у першій редакції постанови цього пункту — про бланки — не було, — пояснює «УМ» президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. — На якій стадії і чому вона з’явилася, достеменно невідомо. Очевидно, банки вирішили підстрахуватися». На ділі ж вийшло, що перетнувши кордон без української гривні, іноземець залишався взагалі без грошей — купити нашу валюту у себе на батьківщині він не міг, а на батьківщині валюти — тим паче.

Обов’язкова наявність паспорта при валютних операціях може загальмувати і деякі доларизовані галузі української економіки. Скажімо, купівлю–продаж нерухомості. Таку думку, зокрема, висловив керівник напрямку житлової нерухомості Української торгової гільдії В’ячеслав Савченко. Покупець, якщо він не хоче «світитися», змушений йти по долари на чорний ринок. Або відкладати купівлю — до лібералізації умов.

Ще одне «ноу–хау» українців, які не бажають залишати в «обмінниках» свої паспортні дані, — так званий онлайн обмін. Тобто, покупець і продавець знаходять одне одного на спеціальних сайтах, знайомляться і здійснють обмін: нелегально, без банківської маржі (тобто, ні держава, ні банки нічого не отримують), але з ризиком. До речі, подібна схема нині популярна у сусідній Білорусі, а головний «обмінний» сайт називається «Прокопович» — за прізвищем голови місцевого центробанку.

Утiм, попри все, влада своїми діями залишалася задоволена. Так, голова Нацбанку Сергій Арбузов буквально кілька днів тому заявив: нові правила заощадили державі півмільярда доларів — із тих самих золотовалютних резервів. Невідомо, що спонукало його так швидко змінити свою точку зору, але вже на вихідних інтернет–простір ряснiв повідомленнями — НБУ має намір лібералізувати процедуру купівлі й продажу валюти. І нові правила, мовляв, вступлять у дію вже з учорашнього дня. Утiм ні на офіційному сайті НБУ, ні в самих «обмінниках» про лібералізацію нічого не чули.

«Так, зміни будуть, але не кардинальні: тобто сам принцип купівлі–продажу валюти за документом, що засвідчує особу, не скасують, — пояснило «УМ» наше джерело у керівництві Нацбанку. — Сподіваємося, нововведення запрацює через два–три дні, коли документ підпише керівництво. Сьогодні важко говорити про нюанси, адже наразі розглядається кілька варіантів такого спрощення». «Наскільки мені відомо, головна ідея розробників постанови про лібералізацію правил гри на готівковому валютному ринку полягає у тому, що для продажу валюти вистачатиме тільки показати паспорт: без необхідності знімати з нього ксерокопію чи вводити у пам’ять комп’ютера дані документа, — сказав Олександр Охріменко. — Для клієнтів, які купують іноземну валюту, все залишиться без змін».