Анна Політковська була справжнім професіоналом і людиною високої моралі. Її статті про репресивний режим Путіна, а особливо про звірства, які чинили ФСБшники і місцеві бандити в Чечні, шокували й були холодним душем на одурманені телебаченням голови російських читачів. Вона чи не єдина доносила до світової громадськості голос «маленьких» чеченців, які переживали «зачистки» з вигрібанням усього більш–менш цінного з їхніх будинків; зґвалтування їхніх дочок і дружин, вбивства у міліцейських відділках їхніх синів, тіла яких доводилося викупляти за шалені гроші (для мусульман поховати тіло родича є справою честі); вона пояснила, чому війна може бути вигідною для керівних кіл РФ та приносити шалений дохід від безконтрольного продажу нафти, гуртувати суспільство навколо «спільного ворога» й чіпляти нові медалі–відзнаки на груди «визволителів».
П’ять років тому Анну Політковську застрелив кілер у під’їзді її будинку.
Політковську, дівоче прізвище якої Мазепа (її батько родом з Чернігівщини), вже намагалися вбити 2004 року. Про це вона розповіла під час презентації її книги «Друга чеченська» в київському Будинку вчителя рівно за рік до смерті, 7 жовтня 2005 року. Коли Анна летіла на переговори з терористами в Беслан (нагадаємо, йдеться про криваве 1 вересня 2004 року, коли в результаті штурму загальноосвітньої школи, захопленої бандитами, загинуло 334 людини, з них 186 дітей), хтось не хотів її туди пускати. Політковська лише випила чаю в літаку, і вже через півгодини знепритомніла. Літак екстрено сів у Ростові й лише завдяки неймовірним зусиллям лікарів – жінці ставили крапельниці, обкладали пляшками з гарячою водою – Аню до ранку змогли витягти з коми.
На запитання авторки цих рядків, чи не боїться вона, що спроби «прибрати» неугодну журналістку можуть поновитися, Політковська кілька секунд помовчала — стало помітно, які почервонілі й втомлені у неї очі. А тоді відповіла, що їй уже пізно боятися, вона давно обрала свій шлях: «Звісно, я боялася і перебуваючи під обстрілом у багатьох чеченських містах та містечках, і нелегально пробираючись на територію бойових дій, і спілкуючись із представниками і бандитів, і силовиків, але це — моя робота»...
Попри запевнення російської верхівки у тому, що злочин буде розкрито, замовника і безпосереднього вбивцю ще не знайшли. У березні 2011 затримали можливого виконавця вбивства Рустама Махмудова, а в серпні — колишнього полковника міліції Дмитра Павлюченкова, який раніше був свідком у справі Політковської. Критики режиму Путіна припускають, що вбивство Політковської могло бути своєрідним подарунком до дня народження: нинішній прем’єр–міністр Росії народився 7 жовтня.
Наразі слідство триває. 28 вересня в Москву з колонії для слідчих дій привезли Лом–Алі Гайтукаєва, якого вважають можливим організатором вбивства, та підозрюваного Сергія Хаджикурбанова. Всіх вищеназваних фігурантів слідства в лютому 2009 року виправдав суд присяжних за браком доказів, проте в червні Верховний суд скасував вирок і відправив справу на новий розгляд.