Мову втратив, «Нобеля» здобув

07.10.2011

Шведська академія у Стокгольмі вчора оголосила ім’я лауреата Нобелівської премії 2011 року в галузі літератури. Прізвище майбутнього лауреата найпрестижнішої літературної нагороди світу до останнього моменту тримають у суворій таємниці. Самі члени Нобелівського комітету під час обговорення кандидатур використовують не справжні прізвища, а вигадані псевдоніми. Наприклад, у англійки Доріс Лессінг було псевдо «Маленька Дорріт», а у француза Жана–Марі Густава Леклезьо — «Шатобріан».

Прізвища кандидатів на престижну номінацію мають право пропонувати члени Шведської академії та аналогічних установ інших країн, професори літератури та лінгвістики, лауреати цієї премії попередніх років та голови письменницьких організацій. Термін подачі заявок спливає 31 січня, щоб Шведська академія впродовж весни могла виділити із загального списку (зазвичай від 1250 до 2000 претендентів) 20 найбільш гідних літераторів, а потім скоротити цей список ще до п’яти. Впродовж літа члени Шведської академії ще раз повинні ознайомитися з творчістю номінантів, щоб обговорити їхні кандидатури восени. Лауреата обирають голосуванням на засіданні за півтори години до оприлюднення його прізвища. А гриф «таємно» з повного списку номінантів буде знято лише через 50 років.

А найпрестижніші букмекерські контори світу щороку заздалегідь укладають свої списки найімовірніших переможців. Учора перед оголошенням прізвища лауреата перша трійка найімовірніших переможців, за версією букмекерів, виглядала так: на першому місці — американський рок–бард Боб Ділан, на другому — сирійський поет Адоніс, який мешкає у Парижі, на третьому — японський прозаїк Харукі Муракама. Поетами рясніє і на подальших місцях. Це ознака очікування, оскільки поетів не нагороджували «Нобелем» з 1996 року. У списку найімовірніших лауреатів також було немало представників країн Близького Сходу — а раптом Нобелівський комітет відреагує на цьогорічну серію революцій в арабських країнах?

Але прогнози справдилися лише частково. Премію дійсно отримав поет, 80–річний швед Томас Транстрьомер, прізвище якого значилося в першій десятці найімовірніших претендентів на перемогу. Як сказано в обґрунтуванні академії, його відзначено «за напівпрозорі образи у творчості, за те, що він надав нам свіжий підхід до реальності».

Томас Транстрьомер народився 15 квітня 1931 року в Стокгольмі, у родині вчительки та журналіста. Хоча здобув літературну освіту, після закінчення Стокгольмського університету працював в Інституті психометрії та Інституті ринку праці. Поезією серйозно захопився лише тоді, коли 1990 року переніс інсульт і практично втратив дар мови та, відповідно, роботу. Поезії лауреата вирізняються лаконічністю, конкретикою і метафоричністю.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>