Василь КУБІВ,
голова наглядової ради Львiвської ради ветеранiв війни вiтає Дарину Степаненко за її вчинок, який благословив Тарас Шевченко 154 роки тому у вiршi «Юродивий».
«Найшовсь–таки один козак
Із мiлiона свинопасiв.
Що царство все оголосив:
Сатрапа в морду затопив.
А ви?..
* * *
Мар’ян МАГАС —
вiд дiтей, онукiв i внучки, близьких i знайомих iз с. Лисовичiна Стрийщинi
Дарiя Степаненко ясною зiронькою залишиться на свiтому небосхилi української України! І хай Савiк Шустер у цьому не сумнiвається, не старається прирiвняти «одiозного» (писано–переписано, а вiн нiби прилип до мiнiстерського крiсла) Дмитра Табачника з приниженням України, де вiн iз волячою впертiстю виконує надзвичайно брудну роль у теперiшнiй, за поведiнкою i дiями, окупацiйнiй владi. Так вона титулуватиметься доти, доки чиновники серцем i душею не вiдчують себе українцями i повсюдно не дотримуватимуться добре вiдомого з тих часiв закону про мови i ст. 10–ї Конституцiї України, не захищатимуть її, iнтереси титульної нацiї словом i дiлом понад усiлякi «аргументи», надуманi недругами.
Щиро захопленi Даринкою чи Дарiєю, такими ж її колегами i колежанками, якi знають, що таке честь нацiї, i готовi до вiдповiдного чину.
І хай владна чи каральна рука не посмiє торкатися їх!